Про затвердження Стратегічного плану розвитку Коростенського комунального підприємства «Водоканал» на 2023-2025 роки
У К Р А Ї Н А
Коростенська міська рада Житомирської області
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ
Р І Ш Е Н Н Я
Від 17.08.2022 р. № 306
Про затвердження Стратегічного плану
розвитку Коростенського комунального
підприємства «Водоканал» на 2023-2025 роки
Відповідно до статей 24, 78 Господарського кодексу України, керуючись підпунктом 4 пункту «а» ст. 27, підпунктом 2 пункту 2 ст. 52, пунктом 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Коростенської міської ради
РІШАЄ:
- Затвердити Стратегічний план розвитку Коростенського комунального підприємства «Водоканал» на 2023-2025 роки (додається).
- Контроль за виконанням даного рішення покласти на першого заступника міського голови Вигівського В.В.
Міський голова Володимир МОСКАЛЕНКО
Перший заступник міського голови
Володимир ВИГІВСЬКИЙ
Начальник управління ЖКГ
Валерій МАРТИНЮК
Начальник юридичного відділу
Тетяна КАМІНСЬКА
Додаток до
рішення виконавчого комітету
Коростенської міської ради
від 17.08.2022р. № 306
Стратегічний план розвитку
Коростенського комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» на 2023-2025 рр.
Мета діяльності КП «Водоканал» м. Коростеня полягає у забезпеченні якісними, доступними за ціною та безперебійними послугами централізованого водопостачання і водовідведення 90 % населення міста до 2025 року.
КПВ планує досягнення цієї мети шляхом подальшого удосконалення роботи по таких напрямках, як бухгалтерський облік та фінансовий менеджмент, формування тарифів, експлуатація та технічне обслуговування основних засобів, нарахування плати за послуги і збирання платежів від споживачів, залучення громадськості до процесу прийняття стратегічних рішень. Для технічного переоснащення й оновлення водопровідно-каналізаційних об’єктів комунальної інфраструктури необхідно збільшення обсягів капітальних інвестицій.
Цей Стратегічний план є програмою підвищення ефективності роботи і подальшого розвитку підприємства. Він включає стислий опис проектів і програм, які підприємство планує впровадити у коротко – і середньо терміновій перспективі, а також фінансовий план, що відображає операційні і капітальні витрати у цей період.
Підприємство використовуватиме Стратегічний план для таких цілей:
- отримання ухвали місцевого органу влади на виконання окремих видів запланованих робіт ;
- роз’яснення громадськості, споживачам, потенційним інвесторам та партнерам планів роботи підприємства та його потреб;
- управління роботою працівників підприємства в ході реалізації проектів і програм.
Складаючи Стратегічний план, підприємство оцінило свій технічний, фінансовий і кадровий потенціал, проаналізувало різні варіанти поліпшення роботи та вивчало думку споживачів і населення міста в цілому. В результаті цієї роботи було розроблено стратегічний план заходів, націлений на поліпшення діяльності підприємства та забезпечення його можливістю надавати послуги кращої якості за доступними цінами.
1.2 Загальна інформація про місто
Коростень Житомирської області – місто обласного підпорядкування, центр району, велика залізнична вузлова станція, великий промисловий центр України. Місто розташоване на річці Уж притоці Прип’яті, за 87 км на північ від Житомира, та у 60 км від границі з республікою Білорусь і в 150 км від Києва. Сьогодні Коростень – чарівний куточок українського Полісся на Житомирщині – великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці. Славиться він бурштиновими каніфольними смолами, залізобетонними виробами, продукцією заводів МДФ, УХЛК, Трубосталь, Ельфа та інших підприємств. У квітні-травні 1986 року місто Коростень з населенням 72 тисячі чоловік потрапило у зону радіоактивного забруднення в зв’язку з аварією на ЧАЕС, законодавчо визначену як зона добровільного гарантованого відселення. Коростень – найбільший населений пункт на території зон потерпілих від аварії на ЧАЕС.
На сьогоднішній день населення міста складає приблизно 62 тисяч чоловік. Очікується, що дотеперішня тенденція спаду чисельності населення у майбутньому призупиниться і чисельність його стабілізується на сьогоднішньому рівні. Місто займає площу близько 3, 38 тисяч га. Різниця відміток землі – 22,7 м. За рік випадає 637 мм опадів.
1.3 Загальна інформація про КП «Водоканал» м. Коростеня
| Адреса: | 11500, м. Коростень, вул. Грушевського, 67 |
| Начальник: | Чиркін Олексій Миколайович |
| Головний інженер: | Заєць Юрій Костянтинович |
| Головний бухгалтер: | Шахрайчук Людмила Геннадіївна |
| Економіст: | Сидорук Микола Іванович |
| Основна діяльність: | Виробництво і постачання питної води населенню та іншим споживачам; відведення та очищення стічних вод; експлуатація, технічне обслуговування і ремонт об’єктів водопостачання і водовідведення |
| Форма власності: | Міське комунальне підприємство, яке діє на підставі статуту, затвердженого міською радою |
| Підзвітність: | Підприємство підпорядковане виконавчому комітету міської ради через Управління житлово-комунального господарства |
| Чисельність персоналу: | 262 чоловіки у 2021 році |
| Середньомісячна заробітна плата: | 9715 грн. у 2021 році |
| Споживачі/підключення: | 375 багатоквартирних будинків/ 408 вводів;
3523 приватних будинків/ 3523 підключень; 34 промислових споживача/ 86 вводів; 472 інших споживачів/ 683підключення. |
| Чисельність населення, що обслуговується: | 38 598 чол. (водопостачання);
36 014 чол. (водовідведення) |
| Обсяги виробництва води: | 4 642 м3 на добу (2021 р.);
120 л на душу населення на добу (2021 р.) |
2.Дані про систему та оцінка підприємства
В цьому розділі описано і проаналізовано загальний стан та проблеми систем водопостачання і водовідведення міста. Подана інформація базується на попередньо виконаному зборі та систематизації основних технічних і експлуатаційних показників систем водопостачання та водовідведення. Висновки проведеного аналізу допомагають у визначенні шляхів покращання технічного та фінансового стану підприємства, а також зміцнення його організаційної структури для підвищення ефективності роботи підприємства.
Основні показники господарської діяльності водоканалу, подані у таблиці 2.1, розраховані з метою визначення ефективності його діяльності
| Показник | Одиниці виміру | Значення | |
| 2020 | 2021 | ||
| Водоспоживання1 | л/люд/добу | 152 | 147 |
| Питома реалізація води на людину2 | л/люд/добу | 91
|
87
|
| Питома довжина водопровідних мереж | м/люд | 5,2 | 6.1 |
| Аварійність водопроводів | ав./рік/100км | 96 | 109 |
| Втрати води | % | 22,96 | 21,20 |
| Питоме енергоспоживання з водопостачання | кВт-год/м3 | 0,63 | 0,96 |
| Питома довжина каналізаційних мереж | м/люд | 5,6 | 5,6 |
| Аварійність каналізаційних мереж | ав./рік/100км | 232 | 233 |
| Питоме енергоспоживання з водовідведення | кВт-год/м3 | 0,44 | 0,46 |
2.1.1 Система водопостачання
Схема системи водопостачання та територія надання послуг подані на Рис. 2.1. Джерелом водопостачання міста є поверхневі (100%) води р. Уж.
Вода надходить від водозабору збудованого у 1927 році, який розташований в межах міста. Продуктивність водозабору становить 24 тис. м3/добу. Загальний обсяг піднятої води (за звітними даними) складає 6 770 м3/добу.
Система водопостачання складається з двох станцій водопідготовки (ВОС), двох водопровідних насосних станцій (ВНС) та 8 резервуарів чистої води (два з яких не задіяні) загальним об’ємом 7 500 м3, що складає 100 % від добової подачі води. Загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання становить 233,9 км.
Подача води споживачам забезпечується цілодобово. За останні 2 роки на потреби водопостачання було спожито електроенергії відповідно 1,43 та 2,06 млн. кВт-год./рік.
Дані про видобуток, реалізацію та втрати води наведені у таблиці 2.2.
| ТАБЛИЦЯ 2.2
Водовидобуток, реалізація та втрати води – м.Коростень |
||||
| Показник | 2020 | 2021 | ||
| тис.м3/рік | ||||
| Загальна кількість води | 2605,50 | 2470,89 | ||
| В т.ч.: кількість видобутої води | 2605,50 | 2470,89 | ||
| кількість поданої води | 2087,81 | 2014,90 | ||
| Загальна кількість реалізованої води | 1737,20 | 1694,49 | ||
| Власні потреби | 306,64 | 320,40 | ||
| Втрати* | 517,69 | 456,00 | ||
| Втрати (%) | 22,96 | 21,20 | ||
| Примітки:
Дані базуються на виставлених водоканалом рахунках |
||||
Втрати води визначаються, як різниця між кількістю поданої води (за звітними даними) і обсягом реалізації, розрахованим (в основному) згідно норм водоспоживання. Для визначення співвідношення між реалізацією за нормами та реальним водоспоживанням бажано провести тривале дослідження системи водопостачання. Від цього залежатиме адекватність запропонованих проектів для зменшення загального водовидобутку.
Загальний огляд якості води у джерелах водопостачання та у розподільчій мережі наведено у таблиці 2.3.
Підготовка води (доведення її до вимог ) здійснюється на фільтрувальній станції згідно (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
«Стара» фільтрувальна станція проектною продуктивністю 7,5 тис. м3/добу передбачає дворівневе очищення води: відстоювання з наступним фільтруванням її. Станція потребує капітального ремонту.
«Нова» фільтрувальна станція проектною продуктивністю 12,5 тис. м3/добу передбачає дворівневе фільтрування. Подача води на другу ступінь фільтрування забезпечується проміжною насосною станцією. Така технологія проходження води через фільтрувальну станцію робить її високоенергозатратною. На сьогоднішній день на фільтрувальній станції замінено п’ять промивних засувок Ду 500 мм та ще п’ять штук потребують заміни. Кошти на закупівлю промивних засувок передбачені в бюджетному призначенні на 2023-2025 р.р.
Таблиця 2.3. подає характеристику водопровідної мережі за матеріалами, віком, станом та аварійністю.
Наведені дані показують, що 40% водопровідних мереж використали свій термін експлуатації (особливо сталеві труби, які не захищені від внутрішньої корозії), що є причиною частих аварій, зумовлює великі втрати води, перебої у водопостачанні, зниження тиску та вторинне забруднення води.
| ТАБЛИЦЯ 2.3
Термін експлуатації труб системи водопостачання – м.Коростень |
|||||||||
| Трубопроводи | Термін експлуатації | Аварійність
аварій/рік/ 100км |
|||||||
| Матеріал | довжина | >50 років | 25-50 років | < 25 років | |||||
| км | % | км | % | км | % | км | % | ||
| Сталь | 195,49 | 83,6 | 141,85 | 72 | 53,6 | 27 | 183 | ||
| Чавун | 22,51 | 9,6 | 17,81 | 79 | 4,7 | 21 | 146 | ||
| Азбоцемент | 0,6 | 0,3 | 0,6 | 100 | |||||
| Поліетилен | 15,30 | 6,5 | 12,65 | 5,4 | |||||
| Разом | 233,9 | 100 | 160,25 | 68 | 70,95 | 30 | 180 | ||
У таблиці 2.4 наведено узагальнену характеристику насосних станцій системи водопостачання за їх проектною і фактичною продуктивністю, методом регулювання режиму роботи, потужністю встановленого насосного обладнання, а також наявністю приладів обліку води.
| ТАБЛИЦЯ 2.4
Огляд насосних станцій системи водопостачання – м.Коростень |
||||||
| Назва насосної станції | Продуктивність
м3/добу |
Регулювання роботи протягом доби | Загальна потужність агрегатів, кВт | Питоме енерго-споживання кВт-год/м3 | Облік витрат води | |
| Проектна | Фактична | |||||
| НС-І Водозабір | 20 000 | 6770 | є | 111 | 0,02 | є |
| ІІ-й підйом (стара) | 20 000 | 5 892 | є | 340 | 0,06 | є |
| НСІІ-(ВОС) | 20 000 | 4642 | є | 153,5 | 0,03 | є |
Перший комплекс насосних станцій І-го і ІІ-го підйомів (стара НС-І) був збудований у 1965 році і реконструйований з розширенням у 1980 році. Нова насосна станція ІІ-го підйому була збудована у 1992 році.
Стан будівельної, механічної та електричної частин всіх насосних станцій – задовільний.
2.1.2 Система каналізації
Схема системи каналізації та територія надання послуг подані на Рис.1.2. Система водовідведення складається із самопливних колекторів, насосних станцій та напірних трубопроводів і каналізаційних очисних споруд (КОС).
Стічні води самопливними колекторами надходять до 16-и міських каналізаційних насосних станцій. Подача стоків на 1-й комплекс (КОС) здійснюється КНС–2-4 та КНС-6. Загальний обсяг стоків становить 8,6 тисяч м3/добу. Очищені стічні води скидаються до річки Уж . Загальна довжина каналізаційних мереж – 203,02 км. Загальна пропускна спроможність (проектна) каналізаційних очисних споруд – 10 000 м3/добу (комплекс 1 – 10,0 тис. м3/добу. У 2015 році «старі» ОСК закриті. У подальших таблицях будуть приведені дані по очисних спорудах 1-го комплексу. За останні 2 роки на потреби водовідведення було спожито електроенергії відповідно 1,47 та 1,53млн.кВт-год./рік.
Водоканал приймає та очищує стічні води від населення, промисловості, державних та комерційних підприємств міста. Річний обсяг водовідведення показано у таблиці 2.5.
| ТАБЛИЦЯ 2.5
Річний обсяг водовідведення – м. Коростень |
|||
| Показник | Об’єм, тис. м3/р. | ||
| 2020 | 2021 | ||
| Пропущено стоків | 3 370 | 3 304 | |
| в т.ч. від інших каналізації | – | – | |
| Очищено стоків | 3 370 | 3 304 | |
| Передано іншим підприємствам | – | – | |
В таблиці 2.6 наводяться дані про якість стоків в системі каналізації.
| ТАБЛИЦЯ 2.6
Зведені дані про якість стоків у 2021 році – м.Коростень |
|||||
| Інгредієнти | Концентрація, мг/л | Українські
норми(1) |
|||
| КОС, вхід | КОС, вихід | Водойма | |||
| SS | ЗР | 102,0 | 10,3 | 5.01 | 15,0 |
| COD | ХСК | 705,0 | 73.3 | 26.2 | 80,0 |
| BOD5 | БСК5 | 79,0 | 7,2 | 2.8 | 15,0 |
| NO3-N | NO3-N | 0,6 | 7,62 | 9.5 | 40,0 |
| P2O5 | P2O5 | 2,9 | 2,3 | 0,008 | 3,12 |
Таблиця 2.7 характеризує каналізаційні напірні трубопроводи та самопливні колектори за матеріалом, віком, станом та аварійністю, а таблиця 2.8 подає огляд каналізаційних насосних станцій за їх продуктивністю, часом роботи, потужністю встановленого насосного обладнання.
| ТАБЛИЦЯ 2.7
Експлуатаційний термін компонентів системи водовідведення – м.Коростень |
|||||||||
| Колектори | Термін експлуатації | Аварійність
аварій/рік/ 100км |
|||||||
| Матеріал | довжина | > 50 років | 25-50 років | < 25 років | |||||
| км | % | км | % | км | % | км | % | ||
| Азбоцемент | 29,19 | 14 | 12,59 | 43 | 14,3 | 49 | 2,3 | 7 | |
| Чавун | 61,52 | 31 | 14,52 | 24 | 34,8 | 56 | 12,2 | 20 | |
| Сталь | 36,23 | 18 | 20,73 | 57 | 14,8 | 41 | 0,7 | 2 | |
| Залізобетон | 8,8 | 4 | 2,2 | 25 | 3,2 | 36 | 3,4 | 39 | |
| Кераміка | 59,47 | 29 | 23,97 | 40 | 28,7 | 48 | 6,8 | 11 | |
| Поліетилен | 7,81 | 4 | – | – | – | – | 7,81 | 100 | |
| Разом | 203,02 | 100 | 74,01 | 37 | 95,8 | 47 | 33.21 | 16 | 233 |
Наведені дані показують, що 70% каналізаційних мереж використали свій термін експлуатації, є зношеними і знаходяться у перед аварійному стані, що зумовлює часті аварії і загрозу громадському здоров’ю, через можливість попадання стоків у водопровідні мережі.
Термін перебування в експлуатації каналізаційних насосних станцій становить від 26 (КНС-7) до 50 (КНС-4) років. Аварійне скидання стоків передбачене тільки КНС-1 і КНС-2, а на всіх інших насосних станціях – відсутнє. Пристроїв для вимірювання витрат – немає. Механічні решітки для збору відходів – є на КНС-1 та КНС-2 . Стан будівельної та електротехнічної частин всіх насосних станцій – задовільний. Механічне обладнання повністю зношене і не замінювалось більше 15 років.
| ТАБЛИЦЯ 2.8
Огляд насосних станцій системи водовідведення – м. Коростень |
|||||
| Назва насосної станції | Рік буд-ва |
Продуктивність, м3/добу |
Години роботи протягом доби | Загальна потужність агрегатів, кВт | Питоме енерго-споживання,
кВт-год/м3 |
| Фактична | |||||
| КНС-1 | 1985 | 8 000 | 16 | 584 | 0,602 |
| КНС-2 | 1974 | 9 500 | 17 | 494 | 0,523 |
| КНС-3 | 1985 | 800 | 14 | 132 | 0,44 |
| КНС-4 | 1972 | 1100 | 12 | 122 | 0,48 |
| КНС-5 | 1982 | 390 | 11 | 54 | 0,407 |
| КНС-6 | 1985 | 330 | 3 | 4 | 0,089 |
| КНС-7 | 1996 | 30 | 8 | 0,01 | |
Як правило, для каналізаційних насосних станцій є характерним низький ККД насосних агрегатів що зумовлює надмірне споживання електроенергії.
Всі споруди КОС (комплекс 1) збудовані за останні 50 років. Стан споруд: будівельної та електротехнічної частин – задовільний. Механічне обладнання на всіх спорудах погане, воно повністю зношене і не замінювалося більше 25 років. Пристрій для вимірювання витрат – відсутній.
Для каналізаційних очисних споруд (комплекс 1) є характерним: (1) використання недосконалої аераційної системи аеротенків (не враховані параметри стоків, які надходять, як по витраті, так і по концентрації інгредієнтів), що зумовлює низьку якість очищення їх та надмірне споживання електроенергії, (2) .
2.1.3 Головні проблеми у системах водопостачання та водовідведення
Цей розділ описує найголовніші технічні проблеми систем водопостачання та водовідведення м. Коростеня, а також недоліки в наданні послуг з точки зору споживача. Думка споживача про водоканал, його ставлення до надаваних послуг, а також розуміння проблем водоканалу в сучасних економічних умовах має неабияке значення.
Збудовані за часів СРСР, системи водопостачання та водовідведення характеризуються надмірним енергоспоживанням.
На підприємстві за останні 2 роки на потреби водопостачання і водовідведення було спожито електроенергії відповідно 2,90 та 3,59 млн. кВт-год./рік. Електроенергія є головною статтею витрат у виробництві послуг і складає 19% від собівартості реалізованих послуг. Причиною високого споживання електроенергії, великі втрати води, недосконала аераційна система аеротенків на КОС .
Потужність і продуктивність насосних станцій (ВНС і КНС) перевищують поточні потреби. Технічний стан існуючого обладнання ВНС, водоочисних споруд, КНС і КОС є незадовільним через вичерпаність ресурсу насосних агрегатів і невідповідність їх гідравлічним потребам існуючих систем.
Зношеність та неякісний матеріал труб і арматури, низька якість будівельних та ремонтних робіт, надмірний тиск на окремих ділянках розподільчої мережі та порушення правил експлуатації каналізаційних колекторів, зумовлюють аварійність трубопроводів, втрати води та її вторинне забруднення. Аварійність водопровідних мереж на підприємстві складає в середньому 109 аварії на 100 км в рік, а каналізаційних самопливних та напірних трубопроводів – 233 аварії на 100 км в рік.
Середнє нормативне водоспоживання населенням становить 87 л води на 1 особу за добу – обсяг, нижчий за європейські стандартами. Таке низьке нормативне водоспоживання у місті пояснюють відсутністю централізованого гарячого водопостачання. Аналогічна ситуація є характерною для всіх міст України і пояснюється зношеністю внутрішніх мереж, вентилів і сантехнічного обладнання у квартирах абонентів, а також традиційно неекономним використанням води споживачами, особливо у приватному секторі, де лічильники води встановлені тільки у 83 % абонентів.
Таблиця 2.11 перераховує основні недоліки в наданні послуг із водопостачання та водовідведення, виявлені під час дослідження громадської думки за допомогою фокусних груп.
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ
встановлені решітки тонкого очищення на КНС №2 |
СЛАБКІ МІСЦЯ · необхідна заміна основних водогонів та внутрішньоквартальних мереж міста · автопарк підприємства частково не відповідає вимогам сьогодення · не автоматизовано та не диспетчеризовано виробничі процеси · відсутність капітальних інвестиції · необхідна заміна ключових засувок на водогонах · очисні споруди зношені та потребують реконструкції · необхідна часткова заміна системи засувок фільтрів · будівлі та трубопроводи ПВС потребують капремонту
· будівлі та труби КНС потребують капремонту · побудинковий облік споживання послуг становить біля 40 % · застарілість та зношеність каналізаційних мереж , вони потребують заміни · необхідний капремонт системи аерації на ОСК · впровадження гіпохлориту унеможливлюється із за відсутності фінансування · замінити КЛЕ 10 кВ від ТП-110/35/10 кВ до РП-1
|
| МОЖЛИВОСТІ | ЗАГРОЗИ |
|
· низька заробітна плата · відсутність технологічного (автоматизація виробничих процесів, висока аварійність (зношеність) в-к мереж та устаткування на них) забезпечення · енерго та ресурсоємність виробництва та транспортування · відсутність бюджетного фінансування (недостатнє) всіх рівнів та обмеженість/відсутність обігових коштів · зміни в законодавстві , державна політика · нестабільність (погіршення та маловодність) водного джерела щодо якісних та кількісних характеристик |
ПЕРЕЛІК
основних причин, що унеможливлюють стало забезпечити
місто Коростень цілодобовим водозабезпечення.
- Основна причина – це маловодність р. Уж, яка суттєво зменшила приток розпочинаючи з 80-х років й поповнення якої здійснюється лише за рахунок підживлення притоків, водність яких суттєво зменшилась.
- Альтернативних джерел поповнення, як р. Жерев та Ушомирський підземний горизонт, по результатам досліджень проведених у 1971-1973 рр. не існує. Дані водні об’єкти та горизонти не є сталими/якісними і також поповнюються лише за рахунок дощових опадів та притоків, які зникли або зменшилися.
- Збільшення робочих тисків/витрат призводить пропорційно до збільшення пошкоджень та витоків на внутрішньо квартальних та будинкових вводах як приватного так і багатоквартирної забудови, які виготовленні сталевими трубопроводами.
- Відповідно «Звіту створення гідравлічної моделі існуючої схеми водопостачання її оптимізація …» том 5 «Аналіз аварійності мереж» р.3. «по представленим даним аварійність водопровідних мереж складає 2,5 аварії/км рік. Це у 10 разів більше, ніж мережі у доброму стані, де ця цифра становить біля 0,25 аварії/км рік. Це майже 60-70 відсотків усіх. Мережі не витримають такого навантаження, що збільшить й так завелику кількість аварійних ситуацій (поривів) в місті.
- Орієнтовна вартість заміни водопроводів та водогонів становить від 500 до 2500 гривень за погонний метр. За рік перекладається близько 1,5-2,0 км (0,5-1,0 %) мереж при необхідних 20-25 км (це 10% від загальної кількості). За умови 65 % повної зношеності та необхідності їх заміни потрібно близько від 10 до 62,5 млн.грн./рік на оновлення мереж та споруд на них і відновлення асфальтового покриття.
- В нічний період часу здійснюється накопичувальний набір води в резервуари питної води для початку сталого щоденного водо розподілу на 6-00 ранку:
- на ОСВ 3х2000=6000 м. куб для міста;
- на резервуари НВФ «Ельфа», «Хіммаш», КВК-71, Хлібозавод та інші
- «Нові» очисні споруди водопроводу побудовані лише на стадії першої черги у 80-х роках – швидкі фільтри та машзал ІІ –го підйому. ІІ-га черга передбачала будівництво горизонтальних відстійників в районі ІІІ-ї санітарної зони р. Уж, що не було реалізовано/профінансовано. Існуючі фільтри працюють у форсованому режимі за умови кольоровості річки до 45-50 град, що призводить до збільшення витрат реагентів та електроенергії при низькій продуктивності. При кольоровості понад 50 град, а це майже понад 6 -8 місяців (середньорічна 60-80 град на рік) йде робота в умовах паводкового періоду. Збільшення промивок з 2-х на добу до 4-6 зменшує кількість готової води для подачі в місто.
- Тариф передбачає реалізацію води близько 150 л/люд на добу, що майже повністю відповідає фактичному споживанню населення на сьогоднішні день.
- Підвищення робочих тисків в нічний період призведе до збільшення втрат та кількості води яка потраплятиме до системи централізованої каналізації міста, яка повинна перекачуватися КНС (тобто витрачати більше ел.енергії) на ОСК та нормативно очищуватися в межах 10 тисяч куб.м/добу. За умови перевитрат (надходження стоків на ОСК) понад 10 тисяч м. куб/добу різниця йде як недостатньо очищені та сплачується штрафними санкціями в 5-ти кратному розмірі.
- ОСК потребують реконструкції, існує проект вартістю 12,3461 млн. грн. в цінах 2012 року.
- За умови сталої щорічної реалізації усіх передбачених фінансових заходів, щодо капітального будівництва, заміни мереж та інше ймовірне збільшення тарифів може сягнути їх зростання від 2,5 коп. до 9,0 грн. за 1,0 м. куб. в залежності від джерел фінансування.
Таким чином, найбільш серйозними проблемами водопостачання є покращення якості води в розподільчій мережі, значні втрати води на ВОС і в розподільчій мережі, високе питоме енергоспоживання на ВОС, а у системі водовідведення – надмірне споживання електроенергії на КОС і окремих КНС та висока аварійність каналізаційних мереж через їх зношеність.
2.2 Оцінка фінансового стану
В цьому розділі описано загальний фінансовий стан та проблеми підприємства. Аналіз було виконано з використанням стандартизованих фінансових показників, які дозволяють оцінити фінансовий стан підприємства. Висновки з цього аналізу дозволять в цілому зрозуміти фінансовий стан підприємства та визначити можливі шляхи його поліпшення.
Основні фінансові показники підприємства, подані у таблиці 2.12, визначають ефективність його операційної діяльності.
| ТАБЛИЦЯ 2.12 Основні фінансові показники підприємства – м. Коростень | |||
| Показники | 2020 | 2021 | |
| Рентабельність (чистий прибуток як % від чистої реалізації) | % | -0,6% | -2,0% |
| Рівень збору платежів (% від нарахувань) | % | 94,9% | 95,0% |
| Ступінь зносу основних засобів (% від первісної вартості) | %
|
62,6% | 62,0% |
За останні два роки ефективність операційної діяльності підприємства характеризувалась:
- високим рівнем збитковості по відношенню до нарахованих чистих доходів;
- зносом основних засобів, що досягає більше 60% їх первісної вартості.
2.2.1 Бухгалтерський облік та фінансова звітність
Підприємство використовує систему ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності згідно вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-ХIV (далі – Закон) та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) з 2000 року. Підприємство розробило та затвердило наказом облікову політику та Робочий план рахунків.
2.2.2 Доходи та витрати
Основним джерелом доходів підприємства є реалізація послуг споживачам, обсяги, яких наведені за видами послуг та категоріями споживачів (за два останніх роки) у таблиці 2.13.
ТАБЛИЦЯ 2.13Обсяги реалізації послуг з водопостачання та водовідведення – м. Коростень |
||
|
Показники |
тис. м. куб. | тис. м. куб. |
| 2020 | 2021 | |
| Вода | ||
| Населення | 1355,7 | 1292,1 |
| Бюджет | 82,7 | 96,0 |
| Інші | 323,5 | 306,4 |
| Разом | 1761,9 | 1694,5 |
| Каналізація | ||
| Населення | 1274,7 | 1206,3 |
| Бюджет | 113,1 | 128,5 |
| Інші | 343,9 | 372,4 |
| Разом | 1731,7 | 1707,2 |
Обсяги реалізації послуг з водопостачання у 2021 р. скоротились на 3,9% у порівнянні з 2020 р. Основним споживачем послуг, а отже і джерелом доходів є населення. Обсяги реалізації води населенню скоротилися на 4,7%, що частково може бути пояснено економією води споживачами завдяки встановленню квартирних лічильників. Обсяги реалізації води бюджету збільшились на 13,3 тис. м. куб, а іншим споживачам зменшились на 12,1 тис. м. куб. Скорочення обсягів реалізації послуг з водовідведення становило 1,4%. Зокрема, реалізація послуг з водовідведення населенню зменшилася на 68,4 тис. м. куб, для бюджету збільшилася – на 15,4 тис. м. куб., інших споживачів збільшилась – на 28,5 тис. м. куб у 2021 р. проти 2020 р.
Фактичні тарифи за категоріями споживачів і видами послуг наведені у таблиці 2.14.
| ТАБЛИЦЯ 2.14 Фактичні тарифи на воду і каналізацію – м. Коростень | ||
| Показники | грн/м3 | |
| 2020 | 2021 | |
| Вода | ||
| Централізоване водопостачання | 15,95 | 20,92 |
| Каналізація | ||
| Централізоване водовідведення | 13,85 | 20,80 |
Як видно з таблиці, тарифи для споживачів 2021 р. у порівнянні з 2020 р. збільшились по водопостачанню на 4,97 грн. і по водовідведенню на 6,95 грн. Основними чинниками збільшення фактичних витрат було підвищення цін на електроенергію, ріст податків, заробітної плати, єдиного соціального внеску, оскільки в структурі витрат вони складають найбільший відсоток.
В результаті реалізації послуг споживачам, відбулося збільшення доходів за рахунок підвищення тарифів у 2021 році для споживачів на 31,2% по воді та 50,2% по водовідведенню .
Збільшення фактичних витрат на виробництво послуг, майже на 26,8% в 2021 р. ( 45568 тис. грн. та 57763 тис. грн. відповідно у 2020 та 2021 рр.), не було відшкодовано нарахованими чистими доходами. Це означає, що встановлені тарифи є не достатніми для відшкодування фактичної вартості послуг. У зв’язку з цим, по результатах фінансових років підприємство мало збитки у розмірі 256 тис. грн. і 1117 тис. грн. відповідно у 2020 та 2021 рр.
ТАБЛИЦЯ 2.15 Звіт про фінансові результати – м. Коростень |
||
|
Показники |
Тис. | грн. |
| 2020 | 2021 | |
| Дохід від реалізації послуг | 53 694 | 66 942 |
| Податок на додану вартість | 8 949 | 11 157 |
| Чистий дохід від реалізації послуг | 44 745 | 55 785 |
| Витрати операційної діяльності | 45 568 | 57 763 |
| Фінансові результати від оперативної діяльності: | ||
| Прибуток | ||
| Збиток | 256 | 1 117 |
| Податок на прибуток від звичайної діяльності | 0 | 0 |
| Фінансові результати від звичайної діяльності: | ||
| Прибуток | ||
| Збиток | 256 | 1 117 |
Протягом двох останніх років надходження коштів від оплати послуг споживачами були нестабільними через коливання рівня оплати населенням і іншими споживачами. Так, дебіторська заборгованість населення має тенденцію до збільшення.
Основною причиною заборгованості є відсутність дійових важелів впливу на мешканців-боржників, оскільки застосування передбачених законодавством санкцій до боржників за комунальні послуги суттєво обмежено в частині нарахування пені за невчасну оплату послуг, припинення надання послуг, примусового стягнення майна за несплату та виселення. Закони та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини надавачів і споживачів послуг, не сприяють формуванню платіжної дисципліни. Тому саме підприємство за підтримки міської влади створює власні механізми підвищення рівня оплати послуг, а саме:
- підприємство проводить укладення договорів з населенням , здійснює нарахування за послуги, збирає платежі;
- доставка квитанцій-повідомлень про нарахування громадянам-споживачам проводиться працівниками водоканалу на початку місяця, тобто до дати отримання зарплат та пенсій. Оплата споживачами проводиться в банках міста з видачею роздрукованих платіжних квитанцій. Також встановлено близько двох десятків терміналів;
- контролерами доставляються мешканцям письмові попередження про наявність заборгованості за послуги і можливі наслідки при їх несплаті (припинення надання послуг, застосування судового порядку стягнення боргу);
- проводиться відключення абонентів з приватного сектору;
- надається допомога боржникам для отримання житлових субсидій;
- укладаються договори про реструктуризацію боргів терміном на 1-2 роки . Однак значна частина споживачів не виконувала ці договори;
- проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота через засоби масової інформації.
| ТАБЛИЦЯ 2.16 Основні дебітори і кредитори – м. Коростень | ||||
| Організація | тис. грн. | % від загального | ||
| 2020 | 2021 | 2020 | 2021 | |
| Дебіторська заборгованість за послуги | ||||
| В тому числі: | ||||
| населення | 12 109,0 | 15 687,5 | 91,0% | 91,6% |
| з пільг | 9,1 | 11,8 | 0,0% | 0,1% |
| бюджетних установ | 13,6 | 8,0 | 0,1% | 0,0% |
| інших | 1 179,8 | 1 422,4 | 8,9% | 8,3% |
| Разом за товари, роботи і послуги | 13 311,5 | 17 129,7 | 100,0% | 100,0% |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | ||||
| В тому числі: | ||||
| Електроенергія | 0,0 | 0,0 | 0% | 0% |
| Інші кредитори | 986,0 | 1 785,0 | 100% | 100% |
| Разом за товари, роботи і послуги | 986,0 | 1 785,0 | 100% | 100% |
Витрати на електроенергію є однією з найбільших статей витрат в структурі собівартості послуг. Не зважаючи на зменшення обсягів реалізації послуг, витрати на електроенергію зростають внаслідок підвищення цін на неї (табл. 2.17). Таким чином, витрати коштів на електроенергію мають постійну тенденцію до зростання. Вони є одною з найбільш значних статей витрат на виробництво послуг.
Втрати води в 2020 та 2021 рр. становили відповідно 22,9% та 21,2% відсотка від поданої в мережу води. Вартість електроенергії в 2021р. порівняно з 2020р. зросла майже на 21,5%.
| ТАБЛИЦЯ 2.17 Розподіл витрат у структурі вартості послуг водопостачання та водовідведення в 2020 та 2021 рр. | ||||
|
Показник |
2020 | 2021 | ||
| % у загальному обсязі | % у загальному обсязі | |||
| Вода | Водо відведення | Вода | Водо відведення | |
| Вартість послуг
у тому числі: |
100% | 100% | 100% | 100% |
| Адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати | 12,4% | 12,4% | 8,8% | 8,8% |
| Виробнича собівартість послуг у тому числі: | 87,6% | 87,6% | 91,2% | 91,2% |
| Електроенергія | 21,0% | 21,6% | 18,0% | 16,2% |
| Реагенти та матеріали | 19,1% | 10,9% | 10,9% | 4,2% |
| Оплата праці | 33,2% | 39,0% | 48,2% | 54,3% |
| Відрахування на соціальні заходи | 7,3% | 8,7% | 10,5% | 11,8% |
| Амортизація | 3,6% | 5,3% | 1,1% | 3,0% |
| Інші витрати | 3,4% | 2,1% | 2,5% | 1,7% |
Витрати на оплату праці представлені в табл.2.18. Цей показник має тенденцію до зростання. Слід очікувати, що і в подальшому ця стаття витрат буде зростати.
| ТАБЛИЦЯ 2.18 Основні статті витрат на виробництво послуг – м. Коростень | |||
| Одиниці | 2020 | 2021 | |
| Споживання електроенергії | Тис. кВт-год/р. | 2 900,2 | 3 589,1 |
| Середня ціна | Грн/Тис. кВт-год | 2 586,9 | 3 143,3 |
| Борг за електроенергію на початок року | Тис. грн. | -430,0 | -207,3 |
| Борг за електроенергію на кінець року | Тис.грн. | -207,3 | 674,5 |
| Динаміка боргу заелектроенергію | Тис. грн. | 222,7 | 881,8 |
| Чисельність персоналу | Працівників | 259 | 262 |
| Середні витрати на оплату праці | грн/особу/гр. | 7 839 | 9 715 |
2.2.3 Основні фінансові проблеми
Основні дані про результати господарської діяльності свідчать про фінансові проблеми підприємства і відображені у таблиці 2.19.
| ТАБЛИЦЯ 2.19 Основні дані про результати господарської діяльності – м. Коростень | ||
| Показники | Тис. грн. | |
| 2020 | 2021 | |
| Дохід від реалізації послуг | 45 390 | 56 709 |
| Нараховані витрати | 45 646 | 57 826 |
| Фінансовий результат | -256 | -1 117 |
| Зміна дебіторської заборгованості | 13 312 | 17 130 |
| Зміна кредиторської заборгованості | 986 | 1 785 |
Незбалансованість нарахованих доходів та витрат свідчить про не адекватність тарифів витратам на виробництво та реалізацію послуг.
Низький рівень оплати населенням послуг 94,9% (2020р.) та 95,0% (2021р.) від нарахованих сум до оплати і збільшення долі заборгованості населення в структурі дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги (з 91,0% в 2020 до 91,6% – в 2021 р) є свідченням незадовільної платіжної дисципліни населення, і є питанням, що потребує особливої уваги підприємства.
Той факт, що середній період дебіторської заборгованості становить 4 місяці, і значно перевищує середній термін сплати кредиторської заборгованості, не є свідченням високої ліквідності підприємства, а навпаки свідчить про значну долю боргів, термін яких становить більше 3 р. За умови списання безнадійної дебіторської заборгованості, підприємство матиме значні збитки, що призведе до негативного впливу на фінансові результати діяльності.
Рівень зносу основних засобів за даними бухгалтерського обліку є порівняно з іншими підприємствами галузі високим і становить 62,0% від первісної вартості основних засобів. Фактичне старіння основних засобів є значним і при значних сумах збитків та відсутності інвестицій слід очікувати зменшення ефективності використання майна і підвищення вартості послуг.
Особливо слід відзначити такі проблеми щодо збирання платежів:
- значна частина укладених договорів про реструктуризацію заборгованості не виконувалася споживачами;
- на підприємстві утворились “безнадійні” борги строком більше трьох і більше двох років.
2.2.4 Фінансування капітальних інвестицій
Обсяги капітальних інвестицій за два попередніх роки та їх джерела фінансування наведені у таблиці 2.20.
| ТАБЛИЦЯ 2.20 Капітальні інвестиції – м. Коростень | ||
| Джерела фінансування | Тис. грн. | |
| 2020 | 2021 | |
| Власні кошти підприємства | 808,6 | 2 290,1 |
| Цільове фінансування | 2 169,0 | 5 644,2 |
| Кредити банків | 0,0 | 0,0 |
| Капітальні інвестиції – всього | 2 987,6 | 7 934,3 |
Загальні обсяги капіталовкладень становили 7934,3 тис. грн. у 2021 р. З них, за власні кошти підприємства було профінансовано 2290,1 тис. грн. і 5644,2 тис. грн. за рахунок цільового фінансування. Ці обсяги не відповідають реальним потребам в інвестиціях і не можуть забезпечити надійне функціонування системи водопостачання та водовідведення. Залишаються незадоволеними технічні потреби підприємства – це стосується як скорочення енерговитрат, так і технічного переоснащення. Наявні ресурси підприємства дозволяють фінансувати лише невеликі за масштабом проекти. Тому на сьогодні найважливіша задача полягає у пошуку і мобілізації додаткових джерел фінансування капітальних інвестицій інфраструктури.
2.3 Оцінка організаційної системи підприємства
2.3.1 Адміністративне управління
Коростенський Водоканал створено у листопаді 1927 року, і є власністю територіальної громади міста Коростеня.
Підприємство є юридичною особою, оперує майном на праві повного господарського відання, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку. Повноваження власника підприємства здійснює міська рада, а управління підприємством здійснює виконавчий комітет ради.
Здійснюючи управління комунальним підприємством, власник:
– затверджує статут підприємства, вносить до нього зміни та доповнення;
– укладає контракт з начальником підприємства;
– погоджує та контролює хід виконання планів діяльності підприємства.
Керівник підприємства самостійно укладає трудові угоди з персоналом, затверджує штати, видає накази й розпорядження, затверджує всі документи, що регламентують внутрішній розпорядок.
Підприємство вирішує питання виробничо-господарської та іншої діяльності в межах, встановлених статутом КП «Водоканал», самостійно розробляє плани виробничо-господарської діяльності, має право на одержання кредитів, визначає форми та системи оплати праці, розраховує тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Тарифи для споживачів затверджуються рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради.
КП «Водоканал» має два основні структурні підрозділи – цех водопостачання та водовідведення; відділи – бухгалтерія, виробничий відділ, відділ обліку, розподілу і реалізації послуг водопостачання та водовідведення; декілька цехів – автомобільний, електроцех, ремонтна бригада, тощо (див. Рис. 2.3 “Схема організаційної структури КП «Водоканал» м. Коростеня).
- Організаційна структура, розподіл функціональних обов’язків потребують перегляду, оскільки не повною мірою відповідають меті та характеру поточної роботи підприємства. Зокрема, серед основних організаційних проблем можна виділити необхідність впровадження нових вимог до роботи аварійно-диспетчерської служби.
2.3.2 Персонал
Чисельність працюючих на підприємстві на 1 січня 2022 року становила 261 особи. Серед них:
- адміністративно-управлінський персонал складає 15 осіб (5,8%);
- інженерно-технічні працівники та спеціалісти – 30 осіб (11,5%);
- робітники – 216 осіб (82,84%).
Штатний розклад формується на підставі державних нормативів і затверджується начальником КП «Водоканал». За нормативними розрахунками штатний розклад робітників налічує 258 штатних одиниць, а фактично працює 216 осіб виробничого персоналу. Багато працівників є внутрішніми сумісниками.
Структуру персоналу за місцем виникнення витрат зведено в таблицю 2.21.
| ТАБЛИЦЯ 2.21
Структура персоналу за місцем виникнення витрат станом на 01.01.22 р. – м. Коростень |
||
| Категорія персоналу | Кількість працівників | |
| осіб | у % до підсумку | |
| Виробничий персонал | 199 | 76,2 |
| Загальновиробничий персонал | 30 | 11,6 |
| Адміністративний персонал | 15 | 5,7 |
| Персонал служби збуту | 17 | 6,5 |
| Інші операційні працівники | – | – |
| Всього працюючих | 261 | 100,0 |
Інформацію щодо віку та стажу роботи (за фахом) працівників підприємства наведено у таблиці 2.22
| ТАБЛИЦЯ 2.22
Середній вік та стаж роботи персоналу підприємства – м. Коростень |
|||||
|
Категорія персоналу |
Чисель-ність (осіб) | Середній стаж роботи за фахом, років | Середній вік, років | Примітка (кількість пенсіонерів та осіб передпенсійного віку) |
|
| всього | в т.ч. на підприємстві | ||||
| АУП | 15 | 23,8 | 11,5 | 51 | 2 |
| ІТП та спеціалісти | 30 | 25,6 | 12,6 | 47 | 4 |
| Робітники | 216 | 204 | 8,8 | 42,1 | 24 |
| Разом | 261 | 23,2 | 10,9 | 46,7 | 30 |
Середній вік працюючих на підприємстві перевищує 40 років, а частка осіб пенсійного віку складає 32,1% до загальної чисельності працюючих.
Загальна чисельність працюючих становить :
- у розрахунку на 1 км водопровідних і каналізаційних мереж – 0,6 осіб;
- у розрахунку на тисячу побутових споживачів – 6,4 осіб.
Питома чисельність робітників основної діяльності становить:
- у сфері водопостачання в розрахунку на 1000 м3 середньодобової подачі води в мережу –22,7 осіб та 0,6 осіб в розрахунку на 1 км водопровідних мереж;
- у сфері водовідведення в розрахунку на 1000 м3 середньодобового пропуску стічних вод – 14,1 осіб та 0,6 осіб в розрахунку на 1 км каналізаційних мереж.
Отже, питома чисельність робітників основної діяльності як по водопостачанню, так і по водовідведенню, за останні три роки в розрахунку на одиницю наданих послуг помітно зросла. Це відбулося переважно за рахунок скорочення середньодобових обсягів подачі води в мережу і пропуску стічних вод[1].
Матеріальне заохочення працівників на підприємстві відбувається в рамках діючих положень про преміювання, серед яких “Про преміювання за результатами господарської діяльності”, “Про преміювання за виконання особливо важливих виробничих завдань”, “Про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам, спеціалістам та службовцям”
|
Рисунок 2.3 Схема організаційної структури Коростенського комунального підприємства “Водоканал” |
|||||||||||||||||||||||
| Начальник | |||||||||||||||||||||||
| Начальник відділу обліку, розподілу та реалізації | Головний бухгалтер, 3 бухгалтери | Головний економіст, економіст | Начальник відділу кадрів | Заступник начальника | Елктроцех: 11 електромонтерів; Котельня: майстер по котельні; 4 машиністи котельні (сезон); | ||||||||||||||||||
| Головний інженер | |||||||||||||||||||||||
| Заступник начальгника, Інженер абонвідділу; оператори ЕОМ, 4 особи; контролери, 10 осіб; адміністратор ;
Слюсарі приладів обл. 2 особи |
Завгосп, комірник, прибиральниця, двірник, 4 сторожа | ||||||||||||||||||||||
| Секретар, менеджер по зв’язках з громадскістью, інженер ОП, інженер ЦО – 0,5 особи; інженер по постачанню, фахівець з публічних закупівель, інженер з охорони навколишнього середовища – 0,5, юрисконсульт -1,5 особи,
провідний фахівець з публічних закупівель, технік-програмування-0,5 |
Начальник ВТВ, 3 інженери ВТВ | Начальник цеху ОСВ | Начальник цеху ОСК | Начальник АДС | |||||||||||||||||||
| Рем бригада: 2 столяри: 1 малар; 1 підсобний праціник | |||||||||||||||||||||||
| Технік з метрології; | Майстер з ремонту устаткування, інженер -технолог | Майстер з ремонту устаткування, майстер КНС, інженер -технолог | Диспетчери – 5, 1 майстри ВМ, майстер КМ | ||||||||||||||||||||
| Начальник АТД, механік, контролер, 22 водія, 4 машиніста екскаваторщика, слюсар з ремонту автомобілів,електрогазозварник, прибиральниця,0,5; медсестра0,5; 5 сторожів | ОСВ та ПВС: Машиністи нас.уст.-22 особи; Оператори на фільтрах -13 осіб; оператор хлораторних уст.-5 осіб; слюсар-ремонтник – 4 особи, електрозварник; токар; прибиральниця | ОСК: Машиністи нас.уст.-8 особи; Оператори на решітках -12 осіб; слюсар-ремонтник -3 особи, електрозварник; прибиральниця; КНС: машиністи 25 осіб; оператори 8 осіб; слюсарі 4 особи. | ВМ:: 8 слюсарів, 2 електрозварника; 5 слюсарів; КМ: 11 слюсарів. | ||||||||||||||||||||
| ОСВ:Зав лабораторією ,інженер – лаборант, 6 лаборантів, 1 пробовідбірник. ОСК: Завлабораторією , 3 лаборантів, 1 пробовідбірник | |||||||||||||||||||||||
Основні результати оцінки технічної, фінансової та організаційно-управлінської діяльності водоканалу
- Вторинне забруднення води у розподільчій мережі, причиною чого може бути внутрішня корозія трубопроводів через низьке рН води (особливо сталевих, які складають >90% від загальної довжини мереж).
- Фактичне водоспоживання населенням потребує додаткового дослідження і аналізу з метою визначення проблем у внутрішньобудинкових системах водопостачання і водовідведення та визначення неощадливого використання води споживачами (особливо у приватному секторі);
- Велика аварійність водопроводів через внутрішню корозію сталевих труб, 35% яких використали свій термін експлуатації, а окремі ділянки потребують термінової заміни;
- Великі втрати води як на водоочисній станції, так і у розподільчій мережі;
- Велика аварійність каналізаційних колекторів через зношеність значної їх кількості;
- Надмірне енергоспоживання через низький ККД насосів і невідповідність насосного обладнання гідравлічним параметрам мережі, а великі втрати води спричиняють перекачування додаткових обсягів її.
- Використання недосконалої аераційної системи аеротенків, що зумовлює низьку якість очищення стоків та надмірне споживання електроенергії.
Фінансова оцінка підприємства:
- Доходи від реалізації послуг не відшкодовують витрати на їх виробництво;
- За багато років на підприємстві утворились ’’безнадійні’’ борги строком більше позовної давності , яка має недосконалу класифікацію по періодах та значний термін у порівнянні із середнім терміном кредиторської заборгованості.
Оцінка організаційно-управлінської діяльності підприємства:
- Високою є плинність кадрів; підприємству важко залучати й утримувати кваліфікованих спеціалістів, інженерно-технічних та інших працівників через відносно низьку заробітну плату.
- Стратегічний план розвитку
Стратегічний План Дій включає пропозиції в 5 напрямках, кожний з яких описується в окремому розділі, назви яких подані нижче:
- Виробничі (операційні) заходи
- Фінансове управління
- Організаційні заходи
- План капітальних інвестицій
- Залучення громадськості
3.1 Виробничі (операційні) заходи
Постійне зростання цін на електроенергію і скасування дотацій з державного бюджету протягом останніх двох років суттєво ускладнили фінансовий стан водоканалу і призвели до зростання дебіторської й кредиторської заборгованості. В результаті підприємство немає достатньої кількості обігових коштів не тільки на впровадження проектів капітального будівництва, але і для заміни з амортизованих основних засобів. Оскільки збільшення доходів за рахунок підвищення тарифів стримується платоспроможністю населення, тому зменшення виробничих витрат є основною для досягнення і утримання фінансової стабільності комунального підприємства.
Запропоновані нижче виробничі (операційні) заходи спрямовані, в першу чергу, на зменшення виробничих витрат. З іншого боку, рівень оплати за послуги не в останню чергу залежить від того, наскільки споживачі задоволені їх, якістю. Тому серед усіх можливих виробничих заходів, спрямованих на поліпшення системи водопостачання/ водовідведення, для впровадження у перші 5 років вибрані тільки ті, які повністю або частково розв’язують проблеми споживачів і одночасно дозволяють скоротити виробничі видатки.
Системи водопостачання та каналізації споживають загалом 3,75 млн. кВт на год електроенергії щорічно. Вартість електроенергії складає 20,4% собівартості реалізованих послуг, що зумовлює необхідність інвестування значних коштів в реконструкцію та заміну застарілого обладнання.
Сьогодні найважливіші технічні завдання підприємства полягають у скороченні виробничих витрат за рахунок (а) зменшення споживання електроенергії (шляхом заміни чи регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів, модернізації систем аерації на каналізаційних очисних спорудах та іншого електрообладнання) та (б) скорочення втрат води (шляхом заміни або відновлення аварійних ділянок мереж, ремонту водопровідних систем та сантехнічного обладнання у житлових будинках і формування культури раціонального використання води населенням).
Результати аналізу загального технічного стану систем водопостачання і водовідведення свідчать про необхідність інвестування значних коштів для:
- Зменшення енергоспоживання шляхом заміни чи регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів, та іншого електрообладнання. Це вимагає інвестування коштів в реконструкцію та заміну застарілого обладнання.
- Зменшення витоків води за рахунок зменшення навантаження на старі ділянки мереж шляхом оптимізації тиску в системі або створенням мікрозон тиску. Це вимагає інвестування коштів у проекти з оптимізації тиску та заміни насосного обладнання на ВНС, ПНС і заміни арматури на ВОС.
- Зменшення аварійності трубопроводів за рахунок заміни 0,4% найбільш аварійних ділянок мережі та зменшення тиску в системі за проектами оптимізації тиску та заміни насосного обладнання на ВНС і ПНС.
3.2 План фінансування стратегічних заходів
- водоканал планує забезпечити відшкодування собівартості послуг за рахунок підвищення тарифів для споживачів.
Тарифи для споживачів змінюються кожного року. Збитки, що можуть виникнути в 2023 – 2025 рр. через те, що тарифи для населення не відшкодовують собівартості послуг, можуть бути покриті дотацією міського бюджету.
- короткостроковий план капітальних інвестицій підприємство планує фінансувати за рахунок коштів місцевого бюджету
3.3.1. Адміністративне управління
- Налагодити належний взаємозв’язок між структурними підрозділами. Розробити положення по підприємству про підпорядкованість цехів, відділів відповідно до організаційної схеми управління. В положенні визначити основні функції кожного з підрозділів та вимоги щодо координації робіт між ними;
- Розробити і впровадити нові вимоги до аварійно-диспетчерської служби. З метою економії витрат, оптимізації виробничого процесу, підвищення якості робіт запровадити договірні відносини з аварійними бригадами.
- Переглянути розподіл посадових обов’язків серед працівників структурних підрозділів з метою вивільнення їх керівників для виконання більш стратегічних завдань. Головному інженеру, головному економісту, начальнику ВТВ слід поступово передати своїм підлеглим функції поточного контролю й управління роботами, щоб мати можливість зосередитися на виконанні таких завдань як стратегічне планування, розробка і впровадження енергозберігаючих заходів, планування капітальних інвестицій, техніко-економічне обґрунтування проектів тощо;
- Оптимізувати чисельність робітників основної діяльності.
- Підвищити заробітну плату персоналу підприємства. Відповідно до положень галузевої угоди, планується регулярно коригувати розрахунок тарифних ставок робітників та окладів спеціалістів відповідно до зростання розміру прожиткового мінімуму встановленого законодавством;
- Змінити систему преміювання персоналу відділу обліку розподілу та реалізації централізованого водопостачання та водовідведення з метою вдосконалити чинну систему матеріального стимулювання співробітників підприємства. Підвищення рівня платежів населення. Зменшення дебіторської заборгованості населення та організацій. Загального преміювання враховуючи індивідуальні успіхи та досягнення окремо взятого співробітника;
3.4. План капітальних інвестицій
Більшість проектів плану капітальних інвестицій спрямовано на скорочення виробничих витрат за рахунок зменшення споживання електроенергії та скорочення втрат води. Критеріями для вибору проектів для ПКІ були їх технічна доцільність та економічна обґрунтованість. При виборі проектів враховано їх вплив на якість надання послуг та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
Енергоощадні проекти, які пропонуються на ці 3 роки, дозволять використати відносно невеликі кошти водоканалу та міського бюджету для зменшення виробничих витрат, і будуть втілюватися власними силами водоканалу із застосуванням вітчизняних обладнання та матеріалів. Якщо протягом цього періоду з’являться додаткові кошти, перелік проектів ПКІ може бути доповнений.
Проекти у системі водопостачання спрямовані на зменшення енергоспоживання та поліпшення рівня надання послуг за рахунок: заміни чи регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів та іншого електрообладнання; зменшення надлишкового тиску; часткової заміни розподільчої мережі. Заміна окремих, найбільш аварійних ділянок розподільчої мережі – важливий захід для зменшення втрат води і забезпечення цілодобового водопостачання. Робота з водопровідними очисними спорудами та планова заміна всієї розподільчої мережі будуть сприяти поліпшенню якості води та охороні громадського здоров’я. Проекти поліпшення системи водопостачання подано в таблиці 3.1.
3.5 Залучення громадськості
Водоканал визнає, що просвіта населення і залучення громадськості є важливими умовами підвищення ефективності роботи підприємства і поліпшення якості послуг водопостачання і водовідведення. За цим напрямком підприємству необхідно продовжувати здійснювати такі заходи:
- Систематизувати збирання інформації про уподобання і пріоритети споживачів через проведення періодичних вибіркових обстежень та обговорень у фокусних групах. Спільно з містом Водоканал розробить програму систематичного збирання даних, необхідних для врахування уподобань споживачів та їх платоспроможності у майбутніх планах підприємства.
- Сприяти більш глибокому усвідомленню громадськістю проблем, які стоять перед підприємством. Водоканал продовжуватиме співпрацювати з містом у роз’ясненні громадськості взаємозв’язку між доходами підприємства і собівартістю послуг, в тому числі необхідності покривати собівартість послуг за рахунок надходжень від оплати послуг споживачами, що зумовлює періодичні підвищення тарифів. Крім громадських слухань і форумів, підприємство і місто проводитимуть також більш широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію у школах і засобах масової інформації.
- Проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу з метою ефективного споживання води населенням. Інформаційно-роз’яснювальні заходи для школярів і дорослого населення мають сприяти усвідомленню ними впливу споживання великих обсягів води на її вартість і заохочувати їх до відновлення внутрішньобудинкових систем водопостачання і водовідведення.
- Інтегрувати споживачів у процес прийняття рішень з питань планування капітальних інвестицій і надання комунальних послуг. При підготовці пропозицій з питань надання послуг і встановлення тарифів підприємство враховуватиме уподобання та пріоритети споживачів, з’ясовані в ході проведення вибіркових обстежень і обговорень у фокусних групах. З метою з’ясування громадської думки про нові пропозиції підприємства включно з тими, що вміщуватимуться у стратегічний план, проводитимуться спеціальні форуми і громадські слухання.
- Забезпечення споживачів постійним доступом до інформації щодо діяльності підприємства. Через ефективне впровадження і функціонування сучасних інформаційних технологій. Розвиток каналів зворотного зв’язку, популяризація офіційного веб-сайту підприємства для отримання повної , достовірної , прозорої інформації про роботу комунального підприємства, що забезпечить формування позитивного іміджу.
- Розширити можливість дистанційної звітності споживачів перед підприємством за отримані послуги. Для коректного нарахування та усунення непорозумінь при взаємодії підприємства зі споживачами , досягти 100% отримання показів водо лічильників. Підприємством запровадиться ряд інформаційних каналів для взаємозв’язку. Постійно проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед споживачів через ЗМІ, Інтернет – ресурси та інше для навчання та спонукання необхідності споживачів звітуватись перед «Водоканалом»
- Підняти культуру використання споживачами послуги водовідведення. Інформаційно-просвітницька робота серед городян міста правилам використання каналізаційних мереж, для забезпечення сталої роботи системи водовідведення підприємства.
Керуючий справами виконкому Андрій ОХРІМЧУК
|
|
||||||||||||||
| Оперативна ціль : вдосконалення системи каналізації та ОСК | ||||||||||||||
| № | Назва заходу | Термін реалізації | Фінанси | Ресурси | Відповідальний | Мета заходу | ||||||||
| бюджет | інші | |||||||||||||
| 1 | рекострукція очисних споруд каналізації м.Коростеня | до 2025 року | Згідно кошторису | Згідно кошторису | розробка проектно-кошторисної документації | міський вик.комітет, Коростенське УЖКГ, проектна організація, підрядна організація | рекострукція очисних споруд каналізації м.Коростеня з доведенням потужності визначеної проектом | |||||||
| 2 | Утилізація мертвого мулу | до 2025 року | Згідно кошторису | Згідно кошторису | розробка проектно-кошторисної документації | Коростенське УЖКГ, проектна організація, підрядна організація | налагодження процесу утилізації (обезвоження – центрифуга, пресування – фільтр-прес)) мертвого мулу | |||||||
| 3 | Дезинфекція стоків | до 2025року | ККПВ | ККПВ | підвищення якості скинутих стоків до рівня фону річки Уж (рибогосподарська), хлоратор “ЛОНИИ-100К” | |||||||||
| 4 | Капремонт біоставків ОСК | до 2025 року | Згідно кошторису | Згідно кошторису | підвищення якості скинутих стоків до рівня фону річки Уж (рибогосподарська) | |||||||||
| 5 | будівництво усереднювачів в голові споруд | до 2025року | Згідно кошторису | Згідно кошторису | Коростенське УЖКГ, проектна організація, підрядна організація | підвищення якості очистки стічних вод | ||||||||
| 6 | використання коагулянту чи флокулянту при очисці стоків
|
до 2025року | Згідно кошторису | Згідно кошторису | підвищення якості очистки стічних вод | |||||||||
| Оперативна ціль : система водовідведення для приватного сектору | ||||||||||||||
| № | Назва заходу | Термін реалізації | Фінанси | Ресурси | Відповідальний | Мета заходу | ||||||||
| бюджет | інші | |||||||||||||
| 1 | рекострукція очисних споруд каналізації м.Коростеня | до 2025 року | згідно кошторису | згідно кошторису | розробка проектно-кошторисної документації + капбудівництво | міський вик.комітет, Коростенське УЖКГ, проектна організація, підрядна організація | рекострукція очисних споруд каналізації м.Коростеня з доведенням потужності визначеної проектом | |||||||
| 2 | каналізування приватного сектору | до 2025 року | згідно кошторису | згідно кошторису | розробка проектно-кошторисної документації + капбудівництво | міський вик.комітет, Коростенське УЖКГ, проектна організація, підрядна організація | капбудівництво системи каналізації (споруд на ній – КНС) для приватного сектору | |||||||
| 3 | залучення приватного сектору до каналізування | до 2025 року | згідно кошторису | згідно кошторису | громадські слухання | міський вик.комітет, Коростенське УЖКГ, | капбудівництво системи каналізації (споруд на ній – КНС) для приватного сектору | |||||||
Пропозиції КП «Водоканал» щодо модернізації/реконструкції та розвитку
систем водопостачання і каналізації на перспективу 2-3 роки.
| N з/п |
Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання) | Перелік заходів Програми | Строк –
років |
Виконавці | Джерела фінансу-вання (державний бюджет – ДБ, міський бюджет – МБ, кошти не бюджетних джерел – КНД) | 2023-2025рр | ||
|
Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань, тис.грн |
||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||
| 1. | Будівництво, реконструкція та капітальний ремонт об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства з використанням енергозберігаючого обладнання та технологій
|
1.1. Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт водопровідних та каналізаційних мереж | 3 | КП «Водоканал» |
МБ
|
13 475,0 | ||
1.2. Капітальний ремонт водопровідних вводів з облаштуванням вузлів обліку води в житлових будинках |
2023-2025 |
КП «Водоканал», |
МБ |
3 900,0 | ||||
1.3. Капітальний ремонт колодязів, придбання та заміна запірно-регулюючої арматури на водопровідних та каналізаційних мережах міста |
2023-2025 |
КП «Водоканал», |
МБ |
1 050,0 | ||||
1.4. Капітальний ремонт фільтрів та дренажної системи на очисних спорудах водопроводу |
2023-2025 |
КП «Водоканал» |
МБ |
405,0 | ||||
1.5. Диспетчеризація виробничих процесів на ОСВ, ОСК, КНС, ПВС |
2023-2025 |
КП «Водоканал», |
МБ |
225,0 | ||||
1.6. Реконструкція, капітальний ремонт КНС, ОСК |
2023-2025 |
КП «Водоканал», |
МБ |
1 500,0 | ||||
1.7. Придбання пожежних гідрантів |
2023-2025 |
КП «Водоканал» |
МБ |
135,0 | ||||
1.8. Реконструкція систем централізованого водопостачання. «Нова» фільтрувальна станція м. Коростень. Хлораторна № 1 та № 2 (заміна технічно зношеного устаткування з переходом на гіпохлорит натрію») |
2023-2025 |
КП «Водоканал» |
МБ |
7 000,0 | ||||
1.9. Капітальний ремонт покрівель будівель КП «Водоканал» |
2023-2025 |
КП «Водоканал», |
МБ |
700,0 | ||||
1.10. Капітальний ремонт та придбання засувок, поворотних затворів, шиберів на об’єктах КП «Водоканал |
2023-2025 |
КП «Водоканал», |
МБ |
1 650,0 | ||||
1.11. Реконструкція, капітальний ремонт систем вентиляції на об’єктах КП «Водоканал» |
2023-2025 |
КП «Водоканал» |
МБ |
3 700,0 | ||||
| ВСЬОГО | 33 740,0 | |||||||
| 2 | Придбання техніки для переоснащення підприємств житлово-комунального господарства (АС машини -вакуумні автомобілі + мулосос, аварійні машини(майстерня + вантажопасажирські автомобілі) | 2-3 | КП «Водоканал» | МБ | 15 600,0 | |||
| 3 | Фінансова підтримка підприємств ЖКГ для забезпечення їх безперебійної роботи і надання послуг населенню | 3.1. Поповнення статутних капіталів підприємств ЖКГ з метою інвестування в необоротні активи | щорічно | КП «Водоканал» | МБ |
500,0
|
||
| 4 | Виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів КП «Водоканал» | 2-3
щорічно |
КП «Водоканал» | МБ |
500,0
|
|||
| РАЗОМ | 50 340,0 | |||||||
Керуючий справами виконкому Андрій ОХРІМЧУК
Так, середньодобові обсяги подачі води в мережу скоротився з 6,5 тис. м.куб/на добу у 2018 році до 5,9 тис. м куб/на добу у 2021 році. Середньодобові обсяги пропуску стічних вод зменшились за цей самий період з 9,3 до 9,0 тис.м.куб/добу.