Про погодження Технологічного регламенту роботи водопровідних очисних споруд Коростенського комунального підприємства «Водоканал»  

 

                                                       УКРАЇНА

                        Коростенська міська рада Житомирської області

                                           ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

 

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

 

 

Від  07.05.2025 р.  №_220  

 

Про погодження Технологічного регламенту

роботи водопровідних очисних споруд Коростенського

комунального підприємства «Водоканал»

 

 

Розглянувши лист начальника КП «Водоканал» Онищука А.М.      від 29.04.2025 р. № 362, відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку розроблення підприємствами централізованого водопостачання       та централізованого водовідведення технологічних регламентів, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад, територій      та інфраструктури України від 12.04.2024  № 309, керуючись  п.п. 1 ч. «а»     ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  виконавчий  комітет  Коростенської міської ради

 

РІШАЄ:

 

Погодити Технологічний регламент роботи водопровідних очисних споруд Коростенського комунального підприємства «Водоканал» (додаток).

 

 

 

 

Міський голова                                             Володимир МОСКАЛЕНКО

 

Перший заступник міського голови

Володимир ВИГІВСЬКИЙ

Начальник управління ЖКГ

Валерій МАРТИНЮК

Начальник юридичного відділу

Тетяна КАМІНСЬКА

Додаток

до рішення  виконавчого комітету

від 07.05.2025 р. № 220

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  РЕГЛАМЕНТ

роботи водопровідних очисних споруд

Коростенського комунального

підприємства «Водоканал»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коростенське комунальне  підприємство «Водоканал»

2025 рік

 

 

№ з/п	Зміст	Сторінки
1.	Характеристика джерела питного водопостачання	4
2.	Якість води джерела питного водопостачання	5
3.	Перелік та загальна характеристика водозабірних та водоочисних споруд	6
4.	Технологічна схема очищення питної води	8
5.	Опис технологічного процесу по стадіях	9
6.	Реагенти та матеріали, які використовуються при виробництві питної води	16
7.	Якість питної води у системи централізованого водопостачання	18
8.	Робоча програма виробничого контролю якості питної води	20
9.	Загальний водний баланс системи водопостачання	26
10.	Загальні матеріальні баланси	27
11.	Характеристика розподільної водопровідної мережі, її схема з відповідними основними об’єктами	28
12.	Норми технологічного режиму	29
13.	Відходи	30
14.	Експлікація технологічного та насосного обладнання	31
15.	Вимоги до експлуатації споруд, можливі несправності та заходи з їх ліквідації. Порядок ліквідації аварійних ситуацій	34
16.	Перелік обслуговуючого персоналу	36
17.	Перелік основних правил та інструкцій з охорони праці	37
18.	Перелік обов’язкових інструкцій, методик контролю, стандартів	42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Характеристика джерела питного водопостачання.

 

Основним джерелом водопостачання міста Коростеня є  поверхневі води річки Уж (притока річки Прип’ять, район басейну річки Дніпро).

Річка Уж є головною водною артерією міста Коростеня. Загальна довжина річки в межах м. Коростень складає понад 13 км.

Загальна довжина річки Уж складає 256 км., в межах Житомирської області – 159 км (річка протікає територією Звягельського і Коростенського районів Житомирської області) та в межах Київської обл. – 97 км.

Площа басейну річки – 8080 км². Ширина долини – від 1 до 7 км, річища – від 5 до 40 м. Похил річки складає 0,47 м/км. Живлення річки – переважно снігове; замерзає, як правило  в грудні, скресає в кінці березня.

Мінералізація води р. Уж в різні періоди року в середньому становить: весняна повінь – 126 мг/дм²; літнього – осіння межень – 198 мг/дм²; зимова межень – 214 мг/дм².

Річка Уж має 79 притоків різних порядків, в тому числі: 1-го – 34, 2-го –34, 3-го – 9 та 4-го порядку – 2. Найбільші притоки Уж: р. Жерів (площа водозабору – 1470 км²), р. Норинь (828 км²), р. Гребля (630км²), р. Звіздаль (440 км²), р. Кам’янка (263 км²) та р. Кремна (235 км²).

Основна частина стоку (до 57%) проходить у весняну повінь.

Місто Коростень розташоване на східній окраїні плато кристалічної смуги Українського Правобережжя. Плато складається переважно з архейських виходів червонуватого граніту. У тектонічних розколинах виходів у давні часи утворено водою багато річок зі стрімкими схилами, порогами та глибокими вузькими каньйонами. Найхарактернішою з них є річка Уж.  Біля міста Коростеня р. Уж пробігає по вузькому, глибокому каньйону, внаслідок чого тут утворилися чималі водоспади.

Коростенщина розташована на Поліській низовині, і її поверхня має рівнинний характер з незначними коливаннями висоти від 150 метрів над рівнем моря в районі хутору Тартак до 223 метрів – в районі села Ришавка. Таким чином, загальне коливання висот на території складає всього 73 метри. В зв’язку з цим відносні коливання висот  незначні, тому рельєф місцевості майже плоский. Рельєф тісно пов’язаний з геологічною будовою. Загальний похил поверхні з південного заходу на північний схід.

Територія району за характером рельєфу  входить до складу Коростенської моренної рівнини з чергуванням моренних, плоских і горбистих ділянок.

Вода надходить від водозабору, збудованого у 1927 році, який розташований в межах міста. Водозабір розташований на лівій частині річки Уж нижче водозливної греблі с. Поліське. Водозабір  відбувається за допомогою двох ниток трубопроводу діаметром 300 мм виведених в акваторію річки та об’єднані в ряжевий оголовок (обладнаний фільтруючим пристроєм з бутового каміння), а також однієї нитки трубопроводу діаметром 400 мм та закінчений розтрубом сміттєутримуючою  решіткою. Глибина річки в районі водозабору складає до 2,5 м при нормальному підпірному рівні (НПР).

Насосна станція берегова, наземного типу, продуктивність складає 24 000 м³/добу. Режим роботи цілодобовий  та  цілорічний.

Згідно проєкту «Зон санітарної охорони»  водоканал облаштований зоною санітарної охорони:

1. Першого поясу (зона суворого режиму). Зона першого поясу огороджена суцільним парканом. Від водозабору вверх за течією 250 м, вниз за течією до греблі 300 м. До прилеглого до водозабору берегу 100 м від лінії  зрізу води при найвищому її рівні в районі фільтрувальної стації і вище,  вниз 15 м.  Вся акваторія річки по течії 250 м, вниз по течії 300 м до греблі. Протилежний берег шириною 50 м від зрізу води вздовж дороги житлової забудови, від греблі 300 м до водозабору і вверх по течії  від водозабору 250 м.
2. Другого поясу (зона обмеження).
3. Третього поясу (зона спостереження).

 

2. Якість води джерела питного водопостачання за 2021р. – 2024 р.

                                                                                                                         Таблиця 2.1

№  з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Показники min	Показники max
Органолептичні  та хімічні показники
1.	Температура	0С	+2	+24
2.	Запах при 200С	бал	0	3
3.	Запах при 600С	бала	1	4
4.	Кольоровість	град.	16	178
5.	Каламутність	мг/дм3	1,2	18
6.	рН		6,9	7,33
7.	Перманганатна окислюваність	мг/дм3	6,2	7,3
8.	Загальна жорсткість	ммоль/ дм3	1,4	2,5
9.	Сухий залишок	мг/л	166,4	234,6
10.	Хлориди	мг/дм3	14	30
11.	Сульфати	мг/дм3	36	81
12.	Нітрити	мг/дм3	0,0002	0,0056
13.	Нітрати	мг/дм3	4,4	12,1
14.	Аміак	мг/дм3	0,1	1,8
15.	Кисень розчинний ( 1)	мгО2/дм3	6,7	13,9
16.	Кисень розчинний (V)	мгО2/дм3	4,1	10,8
17.	БПК -5	мг О2/дм3	2,6	3,1
18.	Марганець	мг/дм3	0,03	0,4
19.	Мідь	мг/дм3	0,022	0,038
20.	Фтор	мг/дм3	0,05	0,06
21.	Поліфосфати	мг/дм3	0,06	0,08
22.	Алюміній залишковий	мг/дм3	0,01	0,02
23.	Залізо загальне	мг/дм3	0,1	3,1
Мікробіологічні показники
24.	Число бактерій в 1 см 3 води (ЗМЧ), при 37  С	КОУ/см3	7	460
25.	Число бактерій групи кишкових паличок в 1дм3 води  (БГКП)	КОУ/см3	909	23636
Паразитологічні показники
26.	личинки на яйця гельмінтів, цисти кишкових найпростіших, ооцисти криптоспоридій та із оспор	клітини, цисти в 50 дм3	Не виявлено	Не виявлено

Примітка:

1. Визначення коліфагів, коліформ проводити при додаткових дослідженнях.
2. Контроль радіаційної безпечності питної води здійснюється у місцях водозаборів один раз на три роки відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

 

3. Перелік та загальна характеристика водозабірних та водоочисних споруд

Водоочисні споруди Коростенського КП «Водоканал» продуктивністю 20 тис. м³/добу складаються із старих очисних споруд  продуктивністю 7,5 тис. м³/добу (введені в експлуатацію у 1927 році), та нової фільтрувальної станції продуктивністю 12,5 тис. м³/добу, яка введена в експлуатацію у 1982 р.

Комплекси очисних споруд Коростенського КП «Водоканал» призначені для освітлення річкової води методом коагуляції.  Склад водоочисних споруд:

 

№ п/п	Найменування будівель та споруд	Кількість	Номер зазначений на технологічній схемі (ст. 7)
1	Оголовок	1	1
2	Насосна станція І та ІІ підйому	1	2
3	Йоржний змішувач	1	14
4	Вертикальні відстійники	8	15
5	Швидкі фільтри	8	16
6	Хлораторна	1	17
7	Затворний бак	1	18
8	Витратний бак	1	19
9	Контактні фільтри	5	3
10	Резервуар-басейн	1	4
11	Освітлювальні фільтри (ІІ ступінь очистки води)	5	5
12	Розчинні  баки коагулянту	4	6
13	Проміжні баки коагулянту	2	7
14	Витратний бак	1	11
15	Баки для зберігання коагулянту	2	8
16	Баки для вапна	2	9
17	Повітродувки	3	10
18	Бак для активованого вугілля	1	21
19	Хлораторна	1	12
20	Лоток для промивних вод	1	20
21	РЧВ	3	13
22	Ставки – відстійники (карта намиву)	2	22

 

Вода з р. Уж через ряжевий оголовок (1) по двох всмоктуючих лініях Ду = 300 мм та одній Ду = 400 мм надходить на НС І підйому (2), яка обладнана 4-ма насосами (3 насоси NP-150/315-37/4-12 потужністю 37,5 кВт і продуктивністю 350-400 м³/год кожен та 1 насосом BL65/190-18,5/2 потужністю 18,5 кВт і продуктивністю 120 м³/год).

Старі очисні споруди  продуктивністю 7,5 тис.м³ /добу.

Насосами І підйому вода подається на старі очисні споруди, які складаються з йоржного змішувача (14), затворних та витратних баків коагулянту V = 5м³ кожний (18,19), хлоратора (17) S10 K, 8 вертикальних відстійників (15) і 8 швидких одношарових фільтрів (16).

В йоржний змішувач надходить розчин коагулянту дозою 35 – 40 мг / л і хлорна вода (первинне хлорування) з дозою хлору 1,2 мг / л. З йоржного змішувача вода надходить на 8 вертикальних відстійників V = 148,3 м³.

Відстояна вода потрапляє на 8 швидких одношарових фільтрів з площею фільтрації 9,5 м² кожен. Промивання фільтрів здійснюється зворотною подачею води насосом D320/50, потужністю 75 кВт і продуктивністю 320 м³/год.   Відфільтрована вода надходить в 3 резервуара чистої води (РЧВ) ємністю 2000 м³ кожний (13). Сюди ж надходить хлорна вода (вторинне хлорування).

З РЧВ насосами ІІ підйому, де встановлено 3 насоси NP 150/400 потужністю по 90 кВт кожен і продуктивністю 450м³/год (2), вода подається в місто по мережі Ду = 400мм.

За останні роки споживання води значно зменшилось, і фактично продуктивність об’єкта на даний час становить 2165657 м³/рік, або відповідно 5933м³/добу. Тому стара фільтрувальна станція продуктивністю 7,5 тис.м³/добу не задіяна у виробничому процесі та перебуває у резерві.

Нова фільтрувальна станція продуктивністю 12,5 тис.м³/добу. Насосами І підйому вода по трубопроводу Ду 500 подається на лійки п’яти контактних фільтрів (3) з площею фільтрації 26,7 м²  кожний, з одночасною   подачею розчину коагулянту (I-а ступінь очистки). Освітлена вода надходить в технологічний (проміжний) басейн 4 х 9 х 3 (4). З басейну  вода насосом подається  на 5 освітлювальних фільтрів ІІ-ї ступені очистки (5) з площею фільтрації 26,7 м² кожний. При необхідності додатково подається розчин коагулянту.  Після освітлення, перед подачею в РЧВ, вода  входить в контакт з хлорною водою (хлорування).

Друга ступінь застосовується при наявності завищених санітарно-хімічних показників води (органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-токсикологічні) встановлені нормативними актами.

Промивання фільтрів здійснюється через проміжний басейн (4) трьома –  насосами загальною потужністю 200 кВт і продуктивністю 1800 м³/год (2 насоса NP150/315-45/4-12 потужністю по 45 кВт і продуктивністю 350 м³/год і один K20/30 потужністю 110 кВт і продуктивністю 1100 м³/год). Промивні води скидаються в лоток (20) та відводяться по водоводу довжиною 260 м  на ставки-відстійники (карта намиву) (22) на правому березі річки, що нижче водозабору 70 м по руслу річки. Відфільтрована вода надходить в три резервуари чистої води (РЧВ) ємністю по 2000 м³ кожний (13).

5. Опис технологічного процесу по стадіях

 

Для забору води прийнятий ряжевий оголовок.

Вода з р.Уж через ряжевий оголовок (1) по 2-х всмоктуючих лініях Ду = 300 мм і одній Ду 400 надходить на НС І-го підйому. Насосами І-го підйому вода подається на відстійно – фільтрувальний блок старих очисних споруд через йоржний змішувач (14), який призначений для швидкого і рівномірного розподілу реагентів в оброблювальній воді.

 

Старі очисні споруди продуктивністю 7,5 тис. м³ / добу.

Розчин коагулянту концентрацією 5% подається в йоржний змішувач. Туди ж подається хлорна вода від хлораторної (хлоратор S 10 К) (17).

Маємо затворний бак з об’ємом 5 м³ (18) і витратний бак об’ємом 5м³ (19).

Після змішування з реагентами (коагулянтом, хлорною водою) вода надходить на 8 вертикальних відстійників (15). Вертикальні відстійники використовуються для осадження основної маси зважених речовин.

Вертикальний відстійник є квадратний залізобетонний резервуар, при конічному або пірамідальному днищі кут між утворюючими конусами або похилими стінками дорівнює 60⁰. Освітлена вода переливається через борт відстійника в круглий жолоб.

При роботі фільтрів з постійною швидкістю фільтрування відбір води з відстійника проводять через затоплені отвори діаметром 30 мм в жолобах, швидкість руху води в них – 1 м / с.

Осад, що скупчується в нижній частині відстійника, періодично видаляється самопливом при відкритій засувці на випускній трубі Ду 200 мм. Застосовувана у вертикальному відстійнику коловоротна камера пластівцеутворення представляє собою циліндричний залізобетонний резервуар висотою 4,5 м, у верхню частину якого надходить вода по трубопроводу, облаштованому на кінці соплами-насадками, що направляються по дотичній.

Час перебування води в водоворотній камері складає 15-20 хвилин. Швидкість вихідного потоку води у вертикальному відстійнику не перевищує швидкості випадання зважених часток.

Висота зони осадження дорівнює 5 м з урахуванням додаткової висоти для прийому води при виключенні фільтрів на промивку.

Площа поперечного перерізу вертикального відстійника складається з площі камери пластівцеутворення і площі зони осадження.

Скидання осаду передбачається без виключення відстійника з роботи.

Відстояна вода надходить на 8 швидких одношарових фільтрів (16).

На завершальному етапі звільнення води від завислих речовин фільтрування здійснюється пропусканням її через шар дрібнозернистого фільтруючого матеріалу в спеціальних спорудах.

Швидкі фільтри використовуються для очищення води з попереднім освітленням.

Тривалість робочого циклу фільтрів дорівнює 8-12 годин, а при кольоровості річки більше 150⁰ їх необхідно мити через кожних 6 годин.

Верхня межа шару щебню фракцією 32-16 мм – на 100 мм вище отворів дренажної системи (до верху труб).

Висота шарів щебню фракцією 16-8 – 100 мм, гравію 8-4 і 4 -2 мм становить, 100 і 50 мм.

Швидкість води в підвідних трубах і каналах складає 0,8-1,2 м / с, висота шару води під завантаженням фільтра – 2 м.

Видалення забруднень і відновлення фільтруючої здатності зернистого завантаження зазвичай проводяться у вихідному потоці води.

У період вимкнення одного з фільтрів на інших фільтрах швидкість фільтрування зберігатися постійною або збільшується до 20%.

Дренажні системи швидких фільтрів забезпечують рівномірний розподіл по всій площі фільтруючого завантаження промивної води, рівномірний збір і відбір профільтрованої води, рівномірний збір і відведення в одно поточних фільтрах.

Рівномірність промивки швидких фільтрів відбувається завдяки пристрою розподільних систем більшого опору без горизонтальної конденсації. Над трубчастим дренажем розміщуються підтримуючі шари щебню. Загальна площа отворів в трубчастому дренажі становить 0,25 – 0,3% площі фільтру; відстань між восьми труб відгалужень  становить в середньому 300 мм.

У відкритих швидких фільтрах відведення промивної води здійснюється за допомогою навісних залізобетонних жолобів напівкруглого перерізу.

Швидкість руху води в трубопроводах і каналах:

• що подають на фільтр відстояну воду – 0,8 – 1,2 м / с,
• у відвідних фільтрованої води – 1 – 1,6 м / с,
• у підвідних промивної води – 1,5 – 4,0 м / с,
• у відвідних після промивання у водостоку – менше 0,8 м / с.

Повне спорожнення фільтра відбувається через трубопровід  Ду 150 мм, вхідний отвір якого захищають ґратами. Передбачено також ухил для фільтра 0,005 у напрямку збірного трубопроводу.

Промивку 8 швидких, одношарових фільтрів виконують очищеною водою, яка подається спеціальним промивним насосом Д-320/50 потужністю 75 кВт, встановленим на відстійно-фільтрувальній станції. Вода для промивання швидких фільтрів відбирається з РЧВ (13).

 

Нова фільтрувальна станція продуктивністю 12,5 тис. м³ / добу.

Вода насосами першого підйому надходить на лійки контактних фільтрів (3).

Контактні фільтри працюють за принципом фільтрування води з додаванням коагулянту через шар зернистого завантаження. Укрупнення частинок гідроокисей, сорбованих домішок, з утворенням пластівців відбувається в шарі фільтруючого завантаження в результаті налипання коагулюючих частинок до зерен завантаження.

Коагуляція в шарі зернистих матеріалів протікає повніше і у багато разів швидше, ніж при звичайній коагуляції у вільному обсязі.

Вода з додаванням коагулянту, після п’яти контактних фільтрів (3) з площею фільтрації 26,7 м² кожен потрапляє в проміжний басейн (4). З проміжного басейну вода поступає на II ступінь очистки – п’ять освітлювальних фільтрів (5) з площею фільтрації 26,7 м² кожен.

У контактних фільтрах з багатошаровим, а також грубозернистим завантаженням фільтрування освітленої води здійснюється, як у звичайних швидких фільтрах, зверху вниз.

При проведенні коагуляції в шарі зернистого завантаження, відпадає необхідність у камерах пластівцеутворення, відстійниках і освітлювачах.

Загальна товщина підтримуючих щебеневих шарів і їх гранулометричний склад такий же, як і в звичайних швидких фільтрах.

Для завантаження контактних фільтрів застосовують пісок з розміром зерен 0,8 – 1,6 мм висотою 200 мм, та шарів щебеню  фракцією  16-8 мм висотою 50 мм і гравію фракцією 8-4 мм висотою 50 мм.

Контактні фільтри (3) працюють з постійною швидкістю фільтрування протягом усього робочого циклу  зі швидкістю, поступово спадаючою до кінця циклу так, щоб середня величина її дорівнювала розрахунковій.

Час роботи контактних фільтрів між промивками при нормальному режимі становить 8 – 12 годин. У разі форсованого режиму (при ремонті одного з фільтрів) швидкість фільтрування не перевищує 6 м / годину, а тривалість робочого циклу складає не менше 6 годин.

Перевагою контактних фільтрів є можливість значного форсування їх роботи шляхом підвищення швидкості фільтрування до 9 м / годину з одночасним збільшенням корисної подачі води у водопровідну мережу в період максимального водоспоживання. Всього контактних фільтрів 5 штук I ступені – 26,7 м² кожного (3) і освітлювальних фільтрів 5 штук II-ї ступені – 26,7 м² кожного (5).

Для промивки контактних фільтрів (3) використовується вода, яка проходить через швидкі фільтри без додавання реагентів і потрапляє в технологічний басейн (4). Виробляється вона вихідним потоком води, що подається з інтенсивністю 13 – 15 л/см² протягом 7 – 8 хв також спільне застосування води і повітря. Для видалення повітря з трубопроводу, що подає промивну воду до фільтрів, встановлено стояки – діаметром 75 мм.

Промивання фільтрів здійснюється трьома насосами з технологічного басейну (4) ємністю 100 м³.  Процес промивання фільтрів відбувається згідно робочої інструкції. Промивні води відводяться по водоводу довжиною 260 м на два ставки-відстійники (карта намиву) (22) площею 400 м² і 300 м² та загальним об’ємом 1500 м³  , які розташовані на правому березі річки нижче водозабору на 70 м по руслу річки. Промивна вода надходить у перший ставок-відстійник, при цьому відстояна очищена вода через спеціальний поріг перетікає у другий ставок-відстійник і та в свою чергу до річки. Видалення зважених у воді домішок і скоагульованих пластівців досягається відстоюванням промивної води. Процес відстоювання найпростіше здійснюється в нерухомій рідині.

 

 

 

Організація технологічного контролю за роботою водоочисних споруд

Таблиця 5.1

№ п/п

Найменування споруди, обладнання, стадії процесу; місце відбору проби, або вимірювання параметру

Параметри, які контролюються

Одиниці виміру

Норма параметру

Періодичність контролю

Нормативно-технічний документ на метод контролю або засіб вимірювання

1

Вхідна вода

Температура

0С

+2-+24

Згідно робочої програми виробничого контролю якості питної води

Закон України «Про питну воду,  питне водо-постачання та водовідведення» Стандарт підприємства (СТП)

Запах при 200С

бал

3

Запах при 600С

бала

4

Кольоровість

град.

160

Каламутність

мг/дм3

15

рН

6,5-7,33

Перманганатна окислюваність

мг/дм3

8,0

Загальна жорсткість

ммоль/ дм3

5,0

Сухий залишок

мг/л

650

Хлориди

мг/дм3

40

Сульфати

мг/дм3

80

Нітрити

мг/дм3

2,5

Нітрати

мг/дм3

40

Аміак

мг/дм3

1,8

Кисень розчинний ( 1)

мгО2/дм3

13,9

Кисень розчинний (V)

мгО2/дм3

10,8

БПК -5

мг О2/дм3

3,1

Марганець

мг/дм3

0,4

Мідь

мг/дм3

1,0

Фтор

мг/дм3

1,5

Поліфосфати

мг/дм3

3,2

Алюміній залишковий

мг/дм3

0,02

Залізо загальне

мг/дм3

3,1

Число бактерій в 1 см 3 води (ЗМЧ), при 37  С

КОУ/см3

460

Число бактерій групи кишкових паличок в 1дм3 води  (БГКП)

КОУ/см3

23636

Личинки на яйця гельмінтів, цисти кишкових найпростіших, ооцисти криптоспоридій та із оспор

Клітини, цисти в 5дм3

Не виявлено

Старі очисні споруди

2

Змішувач

Доза хлору Доза коагуляту Доза активо-ваного вугілля

мг/л мг/л мг/л

1-4 2,6-5,2 5-10

24р/добу 6р/добу 1р/добу

Стандарт підприємства (СТП)

3

Відстійники

Доза  коагул. Доза хлору

мг/л мг/л

2,6-5,2 1-4

6р/добу 24р/добу

Стандарт підприємства (СТП)

Запах при 200С

бал

2

6р/добу

Запах при 600С

бала

2

6р/добу

Кольоровість

град.

30-100

6р/добу

Каламутність

мг/дм3

1-8

6р/добу

рН

6,5-7,0

2р/добу

4

Фільтри

Запах при 200С

бал

2

6р/добу

Стандарт підприємства (СТП)

Запах при 600С

бала

2

6р/добу

Кольоровість

град.

20

6р/добу

Каламутність

мг/дм3

1

6р/добу

рН

6,5-7,0

2р/добу

Алюміній залишковий

мг/дм3

0,5

2р/добу

Залізо загальне

мг/дм3

0,2

1р/добу

Нова фільтрувальна станція

5

Перша ступінь очистки

Доза  коагул. Доза хлору Доза активо-ваного вугілля

мг/л мг/л мг/л

2,6-5,2 1-4 5-10

6р/добу 24р/добу 1-2р/добу

Стандарт підприємства (СТП)

Запах при 200С

бал

2

6р/добу

Запах при 600С

бала

2

6р/добу

Кольоровість

град.

20

6р/добу

Каламутність

мг/дм3

1

6р/добу

рН

7,0

2р/добу

Алюміній залишковий

мг/дм3

0,5

2р/добу

Залізо загальне

мг/дм3

0,2

1р/добу

Число бактерій в 1 см 3 води (ЗМЧ), при 37  С

КОУ/см3

відсутність

1р/добу

Число бактерій групи кишкових паличок в 1дм3 води  (БГКП)

КОУ/см3

відсутність

1р/добу

6

Друга ступінь очистки

Доза  коагул. Доза хлору

мг/л мг/л

1,3-2,6 1-4

6р/добу 24р/добу

Стандарт підприємства (СТП)

Запах при 200С

бал

2

6р/добу

Запах при 600С

бала

2

6р/добу

Кольоровість

град.

20

6р/добу

Каламутність

мг/дм3

1

6р/добу

рН

7,0

2р/добу

Алюміній залишковий

мг/дм3

0,5

2р/добу

Залізо загальне

мг/дм3

0,2

1р/добу

Число бактерій в 1 см 3 води (ЗМЧ), при 37  С

КОУ/см3

відсутність

1р/добу

Число бактерій групи кишкових паличок в 1дм3 води  (БГКП)

КОУ/см3

відсутність

1р/добу

7

РЧВ(вода питна)

Смак і присмак

бали

1

Згідно робочої програми виробничого контролю якості питної води

Стандарт підприємства (СТП)

Температура

0С

+2 – +24

Запах при 200С

бали

0

Запах при 600С

бали

1

Кольоровість

град.

20

Каламутність

мг/дм3

1

рН

6,5-8,5

Окиснюваність

мг/дм3

5,0

Загальна жорсткість

ммоль/ дм3

7,0

Сухий залишок

мг/л

1000

Хлориди

мг/дм3

250

Сульфати

мг/дм3

250

Нітрити

мг/дм3

0,5

Нітрати

мг/дм3

50

Аміак

мг/дм3

0,5

Марганець

мг/дм3

0,05

Мідь

мг/дм3

1,0

Фториди

мг/дм3

1,5

Поліфосфати

мг/дм3

3,5

Алюміній залишковий

мг/дм3

0,5

Залізо загальне

мг/дм3

0,2

Хлор залишковий вільний

мг/л

0,5

Хлор залишковий зв’язаний

мг/л

1,2

Хлороформ

мкг/дм3

60

Тетрахлорвуглець

мкг/дм3

≤ 2

Число бактерій в 1 см 3 води (ЗМЧ), при 37  С

КОУ/см3

відсутність

Число бактерій групи кишкових паличок в 1дм3 води  (БГКП)

КОУ/см3

відсутність

Личинки на яйця гельмінтів, цисти кишкових найпростіших, ооцисти криптоспоридій та із оспор

Клітини, цисти в 50 дм3

Не виявлено

8

Мережа міста

Смак і присмак

бали

1

Згідно робочої програми виробничого контролю якості питної води

Стандарт підприємства (СТП)

Температура

0С

+2 – +24

Запах при 200С

бали

0

Запах при 600С

бали

1

Кольоровість

град.

20

Каламутність

мг/дм3

1

Залізо загальне

мг/дм3

0,2

Хлор залишковий зв’язаний

мг/л

1,2

Число бактерій в 1 см 3 води (ЗМЧ), при 37  С

КОУ/см3

відсутність

Число бактерій групи кишкових паличок в 1дм3 води  (БГКП)

КОУ/см3

відсутність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Реагенти та матеріали, які використовуються при виробництві питної води

Коагулювання.

Для очистки води використовують тверді реагенти – коагулянти (алюмінію сульфат), які доставляють на підприємство вантажними автомобілями у мішках (біг-бегах) по 1000 кг. Реагент розчиняють сирою водою та доводять до  концентрації 1,060 г/см³.

У комплекс очисних споруд водопроводів входять спеціальні установки для приготування та зберігання розчинів. До них відносяться розчинні та проміжні баки різних конструкцій (6,7).

Розчини коагулянтів готують в розчинних баках (6), звідки їх зливають самопливом або перекачують насосом в проміжний бак (7), де розбавляють до робочої концентрації. Концентрація розчину в розчинному баку – 20% в перерахунку на безводний  продукт, у витратному – 10%. Для інтенсифікації процесу розчинення коагулянту  перемішування в баках (6) роблять за допомогою стислого повітря.  Витрата стисненого повітря в розчинних баках приймають рівним 8 – 10 л / см² у витратних баках 3 – 5 л / см². Повітря для барботування розподіляється по площі перерізу баків за допомогою труб з отворами.  Діаметр спрямованих вниз отворів у стінках труб 3 – 4 мм, швидкість виходу повітря з отворів становить 20 – 30 м / с, а швидкість руху повітря в трубах  10 – 15 м/с.  Днище розчинних баків коагулянту мають форму піраміди з кутом нахилу 45 – 50⁰ до горизонталі: скидання осаду з них відбувається по трубопроводах діаметром – 150 мм. Зйомні   колосникові грати цих баків для шматкового продукту мають зазори 10 – 15 мм. Днище проміжних баків мають ухил – 0,05⁰ до скидного трубопроводу діаметром 100 мм. Трубопровід відводить готовий розчин з розчинних  баків та розташовується вище дна бака на 200 мм.

Розчинні  та проміжні баки розміщенні внизу (6,7), поблизу складів реагентів, а витратний (11) – на верхньому поверсі. Розчини реагентів перекачуються в верхній бак кислотостійким  насосом і після проходження через дозувальні пристрої надходить самопливом у воду.

Внутрішні поверхні баків захищені кислотостійкими матеріалами. Є розчинні баки (6х3,7х4) – 4 шт (6). Проміжні баки об’ємом 9,1м³ – 2 шт (7). Витратний бак – 3м³ (11). Повітродувки ВВН-12 – 3 шт (10).

Коагулянт зберігається в мокрому вигляді в розчинних баках 20% концентрації в перерахунку по безводному продукту. Концентрація розчину в витратних баках 10% по безводному продукту.

Оптимальну дозу коагулянту встановлюють на підставі кривої контактної коагуляції, що характеризують залежність кольоровості або каламутності води від дози коагулянту при фільтруванні її через паперовий фільтр.

Оптимальна доза приймається на 5-10% більше дози, що відповідає межі  різкого спаду кривої.

Хлорування.

Хлорування води проводиться  рідким хлором відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 04.04.2008 року № 94  «Про затвердження Рекомендацій щодо впровадження технологій очищення та знезараження природних вод з метою скорочення використання газоподібного хлору». Оптимальна доза хлору встановлюється з урахуванням досвіду експлуатації шляхом пробного хлорування  0,8 -1,2 мг / л.

Хлораторна продуктивністю 10 кг хлору в годину поєднана з розчинним складом хлору, запроєктована та стоїть окремо.

Хлор – газ доставляється на склад автомашинами в балонах. Випарниками служать самі балони.

Утворений хлор – газ пройшовши попередню очистку в грязьовику направляється в хлоратори, в будівлю фільтрувальної станції, де передбачена хлордозаторна з хлоратором S 10 К – 3шт. Відфільтрована і знезаражена вода надходить у три РЧВ (13) ємністю 2000 м³ кожен. З резервуара по мережі Ду -500 мм і надходить в місто по мережі Ду – 400 мм.

У результаті порушення технологічних процесів, ушкодження хлоропроводів, розгерметизації балонів, можливий викид хлору – хімічно- активної небезпечної речовини, що викликає ураження людей та тварин, хімічне зараження води, ґрунту, тощо.

Ліквідація аварійної ситуації з витоком хлору виконується силами ДГРС (добровільно газорятувальної служби) підприємства по відпрацюванню плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС).  Це особи, які щоквартально проходять спеціальні навчання та мають засоби індивідуального захисту від отруєння хлором.

 

Очистка води активованим вугіллям.

Очистка води за допомогою активованого вугілля здійснюється сезонно, в період різкого збільшення органолептичних показників у річковій воді. На новій фільтрувальній станції для очистки річкової води використовують порошковоподібне активоване вугілля із шкарлупи кокосового горіха, кам’яного вугілля та деревини розчинене з водою  дозою 5 – 10 мг/л . Тобто для очистки 12,5 тис. м³ води потрібно 62,5 – 125 кг  активованого вугілля. Попередньо суміш виготовляється в баку для активованого вугілля (21) і подається до фільтрів згідно встановленої дози. Зміна відпрацьованого шару активованого вугілля відбувається при промивці фільтрів, згідно технологічного процесу.

Використання активованого вугілля на старій фільтрувальній станції з дозою 5 – 10 мг/л, дозволяє  очистити 7,5 тис. м³ води з допомогою 37,5 – 75 кг вугілля.

Активоване вугілля діє як адсорбент під час очищення річкової води.  Пориста структура активованого вугілля дозволяє йому ефективно затримувати шкідливі речовини на своїй поверхні та поглинати мікроскопічні частинки забруднень.

Завдяки своїй високій адсорбційній здатності відбувається поліпшення органолептичних показників. Активоване вугілля – усуває неприємний присмак, смак і запах, які можуть бути спричинені природними процесами або забрудненням,  залишаючи воду чистою та безпечною для вживання.

 

 

7. Якість питної води у системі централізованого водопостачання

 Характеристика якості очищеної вихідної води станом за 2021 – 2024 р.

Таблиця 7.1.

№ п/п	Найменування показників		Одиниці виміру	Показники min		Показники max
Органолептичні  та хімічні показники
1	Смак і присмак		бали	1		≤ 2
2	Температура		0С	+2		+24
3	Запах при 200С		бали	0		2
4	Запах при 600С		бали	0		2
5	Кольоровість		град.	7		20(35)
6	Каламутність		мг/дм3	0,3		1,0 (3,5)
7	рН			6,5		8,5
8	Окислюваність		мг/дм3	2,0		5,0
9	Загальна жорсткість		ммоль/ дм3	1,4		7,0(10)
10	Сухий залишок		мг/л	171,6		1000 (1500)
11	Хлориди		мг/дм3	14		250(350)
12	Сульфати		мг/дм3	40		250(500)
13	Нітрити		мг/дм3	0,002		0,5
14	Нітрати		мг/дм3	4,9		50,0
15	Аміак		мг/дм3	0,05		0,5(2,6)
16	Марганець		мг/дм3	0,01		0,05(0,5)
17	Мідь		мг/дм3	0,01		1,0
18	Фториди		мг/дм3	0,05		1,5
19	Поліфосфати		мг/дм3	0,004		3,5
20	Алюміній залишковий		мг/дм3	0,1		0,2 (0,5)1
21	Залізо загальне		мг/дм3	0,1		0,2(1,0)
22	Цинк		мг/дм3	–		–
23	Хлор залишковий вільний		мг/л	0,126		0,5
24	Хлор залишковий зв’язаний		мг/л	0,7		1,2
Санітарно – токсикологічні показники
25	Хлороформ		мкг/дм3	0,005		<= 60
26	Тетрахлорвуглець		мкг/дм3	≤ 0,002		≤ 0,002
27	Кадмій		мг/дм3	–		–
28	Свинець		мг/дм3	–		–
Мікробіологічні показники
29		Число бактерій в 1 см3 води (ЗМЧ), при 37  С	КОУ/см3		відсутність		відсутність
30		Число бактерій групи кишкових паличок в 1дм3 води  (БГКП)	КОУ/см3		відсутність		відсутність
Паразитологічні показники
31		Личинки на яйця гельмінтів, цисти кишкових найпростіших, ооцисти криптоспоридій та із оспор	клітини, цисти в 50 дм3		Не виявлено		Не виявлено

 

Примітка:

1. Норматив, зазначений у дужках⁽¹⁾ в таблиці 7.1, установлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній.
2. Максимальний рівень, що зазначений у дужках в таблиці 7.1 застосовується в окремих випадках, що пов’язані з особливими природними умовами та технологією підготовки питної води, що не дозволяє довести якість питної води до жорсткішого нормативу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ПОГОДЖЕНО» Коростенське районне управління Головного управління Держпожпродспоживслужби в Житомирський області Начальник _______________ Наталія ВАСЬКІВСЬКА         м.п.                 «____»________ 2025 р.

«ПОГОДЖЕНО» Коростенський районний відділ Державної Установи «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Начальник ______________ Світлана ТИМОШЕНКО м.п.             «____»________ 2025 р.

 

Робоча програма виробничого контролю якості питної води.

 

Виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюється на підприємстві за програмами повного, скороченого та скороченого періодичного контролю з урахуванням вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Повний, скорочений періодичний та скорочений виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюються перед її надходженням у водопровідну мережу відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), наведених у таблицях 2,3  додатка 8. Перелік показників може бути розширено за наявності особливостей хімічного складу води джерела питного водопостачання, методів водопідготовки. Якщо у питній воді концентрації деяких речовин є стабільними та не перевищують 75% їх ГДК, то виробничий контроль за ними може здійснюватися вдвічі рідше.

 

Показник якості води	Періодичність контролю				Документ, яким визначається метод аналізу
Органолептичні  та хімічні показники
	повний		скорочений	Скорочений періодичний
Смак і присмак	Один раз на місяць		Один раз на добу	Два рази на місяць	СТП – 03-25. Вода питна. Методи визначення смаку і присмаку, запаху, забарвленість и каламутність.
Температура	Один раз на місяць		Один раз на добу	Два рази на місяць	СТП – 01-25 Методика визначення температури води.
Запах при 200С	Один раз на місяць		Один раз на добу	Два рази на місяць	СТП – 03-25. Вода питна. Методи визначення смаку і присмаку, запаху, забарвленість и каламутність.
Запах при 600С	Один раз на місяць		Один раз на добу	Два рази на місяць	СТП – 03-25. Вода питна. Методи визначення смаку і присмаку, запаху, забарвленість и каламутність.
Кольоровість	Один раз на місяць		Шість раз на добу	Два рази на місяць	СТП – 03-25. Вода питна. Методи визначення смаку і присмаку, запаху, забарвленість и каламутність.
Каламутність	Один раз на місяць		Шість раз на добу	Два рази на місяць	СТП – 03-25. Вода питна. Методи визначення смаку і присмаку, запаху, забарвленість и каламутність.
рН	Один раз на місяць		Шість раз на добу	Два рази на місяць	ДСТУ 4077-2001. Якість води. Визначення pH (ISO 10523:1994, MOD).
Перманганатнаокислюваність	Один раз на місяць		Чотири рази на місяць	Два рази на місяць	СТП – 22-25. Визначення перманганатна окиснюваність води (метод Кубеля).
Загальна жорсткість	Один раз на місяць		Один раз на добу	–	СТП – 05-25. Вода питна. Методи вимірювання загальної жорсткість.
Сухий залишок	Один раз на місяць		–	Два рази на місяць	СТП – 14-25. Вода питна. Метод визначення вмісту сухого залишку.
Хлориди	Один раз на місяць		Один раз на добу	–	СТП – 07-25. Вода питна. Методи вимірювання вмісту хлоридів.
Сульфати	Один раз на місяць		–	–	СТП – 10-25. Вода питна. Методи визначення вмісту сульфатів.
Нітрити	Один раз на місяць		–	–	СТП – 06-25. Вода питна. Методи вимірювання мінеральних азотовмісних речовин.
Нітрати	Один раз на місяць		–	–	СТП – 17-25. Вода питна. Методи визначення вмісту нітратів.
Аміак	Один раз на місяць		Один раз на добу	Два рази на місяць	СТП – 06-25. Вода питна. Методи вимірювання мінеральних азотовмісних речовин.
Марганець	Один раз на місяць		–	–	СТП – 11-25. Вода питна. Методи визначення вмісту марганцю.
Мідь	Один раз на місяць		–	–	СТП – 09-25. Вода питна. Вода питна. Методи визначення масової концентрації міді.
Фториди	Один раз на місяць		–	–	СТП – 08-25. Вода питна. Методи визначення масової концентрації фторидів.
Поліфосфати	Один раз на місяць		–	Два рази на місяць	СТП – 21-25. Вода питна. Метод визначення вмісту поліфосфатів.
Алюміній залишковий	Один раз на місяць		Два рази на добу	Два рази на місяць	СТП – 15-25. Вода питна. Метод визначення масової концентрації алюмінію.
Залізо загальне	Один раз на місяць		Один раз на добу	Два рази на місяць	СТП – 04-25. Вода питна. Методи вимірювання масової концентрації загального залізо.
Цинк	Два рази на рік		–	–	Аналізи проводяться профільною сертифікованою  лабораторією.
Хлор залишковий вільний	Один раз на місяць		Погодинно	Два рази на місяць	СТП – 16-25. Вода питна. Методи визначення вмісту хлору  залишкового вільного, хлору залишкового зв’язаного.
Хлор залишковий зв’язаний	Один раз на місяць		Погодинно	Два рази на місяць	СТП – 16-25. Вода питна. Методи визначення вмісту хлору залишкового вільного, хлору залишкового зв’язаного.
Санітарно – токсикологічні показники
Хлороформ		4  (одна на сезон)			Аналізи проводяться профільною сертифікованою  лабораторією
Тетрахлорвуглець		4  (одна на сезон)			Аналізи проводяться профільною сертифікованою  лабораторією
Кадмій		Два рази на рік			Аналізи проводяться профільною сертифікованою  лабораторією
Свинець		Два рази на рік			Аналізи проводяться профільною сертифікованою  лабораторією
Мікробіологічні показники
Число бактерій в 1 см3 води (ЗМЧ), при 37  С	Один раз на добу				Під час відбору проб питної води можуть також використовуватися методичні вказівки “Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води”, затверджені наказом МОЗ від 3 лютого 2005 р. № 60.
Число бактерій групи кишкових паличок в 1дм3 води  (БГКП)	Один раз на добу				Під час відбору проб питної води можуть також використовуватися методичні вказівки “Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води”, затверджені наказом МОЗ від 3 лютого 2005 р. № 60.
Паразитологічні показники
Личинки на яйця гельмінтів, цисти кишкових найпростіших, ооцисти криптоспоридій та із оспор	4         (одна на сезон)				Аналізи проводяться профільною сертифікованою  лабораторією

 

Контроль радіаційної безпечності питної води здійснюється перед її надходженням у водопровідну мережу один раз на три роки відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ПОГОДЖЕНО» Коростенське районне управління Головного управління Держпожпродспоживслужби в Житомирський області Начальник _______________ Наталія ВАСЬКІВСЬКА         м.п.                 «____»________ 2025 р.

«ПОГОДЖЕНО» Коростенський районний відділ Державної Установи «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Начальник ______________ Світлана ТИМОШЕНКО м.п.             «____»________ 2025 р.

                                                                                                                                            

Робоча програма виробничого контролю якості питної води

в розподільній мережі.

Виробничий контроль безпечності та якості питної води у розподільній мережі проводиться за мікробіологічними та органолептичними показниками з періодичністю, наведеною у додатку 9 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Періодичність здійснення контролю безпечності та якості питної води у розподільній мережі – 10 проб протягом одного місяця (колонки та ПВС, крани), дослідження проводяться за скороченим видом контролю на мікробіологічні, паразитологічні та органолептичні показники.

 

Місце відбору проби	Періодичність	Тип аналізу
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Смак і присмак
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Запах при 200С
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Запах при 600С
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Кольоровість
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Каламутність
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Залізо загальне
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Хлор залишковий зв’язаний
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Число бактерій в 1 см3 води (ЗМЧ), при 37  С
колонки та ПВС, крани	Один раз на місяць	Число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм3 води  (БГКП)
колонки та ПВС, крани	4 (одна на сезон)	личинки на яйця гельмінтів, цисти кишкових найпростіших, ооцисти криптоспоридій та із оспор

 

Під час знезараження водопровідної питної води залишкові концентрації реагентів визначаються не рідше одного разу на годину та повинні становити:

1. У разі знезараження води за допомогою хлору у період благополучної санітарно-епідемічної ситуації: вміст залишкового вільного хлору у воді на виході із РЧВ – у межах 0,3-0,5 мг/дм^-3після 30 хвилин контакту хлору з водою, а вміст залишкового зв’язаного хлору – у межах 0,8-1,2 мг/дм^-3 після 60 хвилин контакту хлору з водою.

За наявності у воді і вільного, і зв’язаного хлору дозволяється здійснювати контроль за одним із цих показників: за залишковим вільним хлором (при його концентрації понад 0,3 мг/дм^-3) або за залишковим зв’язаним хлором (при концентрації залишкового вільного хлору меншій ніж 0,3 мг/дм^-3)

2. У період ускладнення санітарно-епідемічної ситуації хлорування води здійснюється підвищеними дозами активного хлору (5-20 мг/дм^-3), за умови видалення надлишкового хлору з води перед її подачею у розподільну мережу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Загальний водний баланс в системі водопостачання

                                                                                                                      Таблиця 9.1

Показник	Одиниця виміру/ кількість	Загальний показник,м3/добу	Кількість днів роботи у рік	Загальний показник,тис.м3/рік
Використання води на власні потреби, усього		2550,15		928,53
у тому числі:
на питні і санітарно-гігієнічні		20,12	252	5,07
на виробничі		2530,03	365	923,46
передача води, усього		8286,33		3024,51
У тому числі
населенню		5452,01		1989,99
Вторинним водокористувачам		2834,32		1034,52
Втрати в системах водопостачання		3778,17	365	1379,03
УСЬОГО:		14614,65		5332,07

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Характеристика розподільчої водопровідної мережі, її схема з відповідними основними об’єктами

Загальна протяжність водопровідних мереж в системі водопостачання складає 233,900 км, в тому числі:

• магістральні водогони – 52,8 км;
• розподільча мережа – 181,1км;

 

Основний матеріал труб: сталь (82,69%), чавун (7,62%), азбестоцемент (0,26%) та полівінілхлорид (9,43%). Діаметри 25 – 600 мм.

У таблиці 9.1 наведена узагальнена характеристика водопровідної мережі за матеріалом,  віком та станом.

 

Існуюча мережа – загальний огляд

Таблиця 11.1

Діаметр труби, мм	Загальна довжина, км	Матеріал труби: чавун (Ч) сталь (С) азбестоцемент (AЦ) PE (ПЕ) PVC (ПВХ)	Довжина, метри
			за строком експлуатації, роки
			0-20	21-40	41-70	Більше 70
До 100	58,792	Сталь (С)	21,725	34,105	2,962	–
100-300	84,368	– // –	28,675	51,154	4,539	–
300-500	3,959	– // –	–	3,959	–	–
500-600	46,313	– // –	13,930	28,803	3,580	–
100-300	17,520	Чавун (Ч)	8,200	2,930	6,39	–
500-600	0,300	Сталь	–	0,300	–	–
300-500	0,600	Азбестоцемент (АЦ)	–	–	0,600	–
До 100	14,961	РЕ (ПЕ)	9,671	5,290	–	–
100-300	6,626	– // –	4,996	1,630	–	–
300-500	0,461	– // –	0,461	–	–	–
ВСЬОГО	233,900	–	87,658	128,171	18,071	–

 

В 2011 році інститутом місцевого розвитку для ККП «Водоканал» була створена гідравлічна модель існуючої схеми водопостачання з основними об’єктами (схема знаходиться в виробничо-технічному відділі). 

 

 

12. Норми технологічного режиму

Таблиця 12.1

№ п/п	Найменування стадій і потоків реагентів	Швидкість подачі потоків	Температура	Тиск	Інші показники
Старі очисні споруди продуктивністю 7,5 тис. м3/добу
1	Процес змішування річкової води з реагентами в змішувачі: а) подача річкової води     б) подача розчину коагулянту   в) подача хлорної води   г) подача активованого вугілля	7500м3/добу 312м3/год.   4,5 м3/добу 0,19 м3/год.   3,2 м3/добу 0,13 м3/год. 5-10 м/л	2-300С     2-300С     2 – 300С   2 – 300С	4 атм.     Макс 10 атм.     0,3 – 0,7 амт.		Доза 30 мг/л Концентрації  розчину 10%
2	Подача води на одну секцію відстійника	935 м3/добу 39 м3/год.
3	Подача води на один фільтр	935 м3/добу 39 м3/год.
4	Подача промивної води на один фільтр	196 м3/год.	2 – 300С			Розрахункова інтенсивність 12л/с.м2.Час промивки-6 хв.
5	Приготування хлорної води на пристрої S10К	0,3 – 0,7 м3/год		4,0 – 4,2 атм.
Нова фільтрувальна станція продуктивністю 12,5 тис. м3/добу
1	Процес змішування річкової води з реагентами в змішувачі: а) подача річкової води     б) подача розчину коагулянту   в) подача хлорної води       г) подача активованого вугілля	12500 м3/добу 520 м3/год.   3,8 м3/добу 0,16 м3/год   1,8 м3/добу 0,07 м3/год   5-10 м/л	2-300С       2-300С         2 – 300С	1 атм.       максимальна   5 атм.     0,3 – 0,7 атм		Доза 40 мг/л. Концентрація розчину 10%, густиною1050-1060 кг/м3
2	Подача води на контактний фільтр	2500 м3/добу 104 м3/год.
3	Подача води на освітлювальний фільтр	2500 м3/добу 104 м3/год
4	Подача промивної води на один фільтр	190 м3/год				Інтенсивність промивки 14  л/с.м2 . Час промивки 6 хв.
5	Приготування хлорної води на пристрої  S 10К	0,3 – 0,7 м3/год		4,0 – 4,2 атм.

 

Норми періодичного технологічного  режиму

№ п/п	Найменування операції та реагентів	Тривалість	Температура	Кількість завантажених реагентів
Старі очисні споруди продуктивністю 7,5 тис. м3/добу
1	Приготування 20%р-ну коагулянту	8 годин	5-300С	Al2(SO4)3=2 т. H2O=4 м3
2	Приготування 10% р-ну коагулянту	8 годин	5-300С	Al2(SO4)3=0,5 т H2O=4,5 м3
Нова фільтрувальна станція продуктивністю 12,5 тис. м3/добу
1	Приготування 10%р-ну коагулянту	8 годин	5-300С	Al2(SO4)3=1 т. H2O=10 м3
2	Приготування 5%р-ну коагулянту	8 годин	5-300С	Al2(SO4)3=0,5 т. H2O= 5 м3

 

13. Відходи. Промивні води

Відходами виробництва водопровідних очисних споруд є осад, що видаляється з відстійників та промивні води з фільтрів. Кількість вод, що скидаються при промиванні відстійників в розрахунку на І добу складає 40 м³ в якому міститься 1,4 кг/м³ завислих речовин. При промиванні фільтрів щодоби скидається 830 м³ промивної води, що складає 15 % від першого підйому, в якій міститься 3,7 кг/м³ завислих речовин. Вся промивна вода скидається за межі водопровідної станції на ставки-відстійники (карта намиву) (22).

Промивні води в теплий та холодний період року ( випуск №2 та випуск №3) відводяться по водоводу довжиною 260 м на відстійник (карту намиву) (22) на правому березі річки Уж, де знаходяться два ставки-відстійники площею 400 м² і 300 м² та загальним об’ємом води 1500 м³. Промивна вода надходить у перший ставок-відстійник, при цьому відстояна очищена вода через спеціальний поріг перетікає у другий ставок-відстійник і та в свою чергу до річки. Видалення зважених у воді домішок і скоагульваних пластівців досягається відстоюванням промивної води. Процес відстоювання найпростіше здійснюється в нерухомій рідині. Осад, який накопичується на дні ставків – відстійників періодично, по мірі заповнення збирається, вичищається і вивозиться на міський полігон для сміття.

14. Експлікація технологічного та насосного обладнання.

 

№ пп	Адреса розташування насосної станції	Найменування та марка насосного обладнання	Характеристика насосного обладнання
1	ПВС  вул. Київська, 1-Б,	Насос BL 40/160-5,5 /2 кВт з електродвигуном	Q -100 м³/год Напір -50 Н, м ККД % – 94 Потужність – 5,5 кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв
2	ПВС  вул. С. Кемського, 1-В	1.Насос BL 32/160-4/2 WILO         2.Насос BL 65/190-18,5/2 WILO з електродвигуном 18.5 кВт           3. Насос BL 65/190-18,5/2 WILO з електродвигуном 18.5 кВт           4. Насос дренажно-фекальний КС7110	Q – 33 м³/год Напір – 30 Н, м К-сть обертів – 2900n,  об/хв Сила струму – 1,7 кВт Q – 100  м³/год Напір – 40 Н, м ККД – 94 % Потужність – 18,5 кВт К-сть обертів – 3000 n,  об/хв Сила струму  – 62 кВт   Q – 100  м³/год Напір – 40 Н, м ККД – 94 % Потужність – 18,5  кВт К-сть обертів – 3000 n,  об/хв Сила струму  – 62 кВт
3	ПВС  вул. Сосновського, 28-Ж	Насос BL 65/190 – 18.5 /2 з електрод – 2 шт.	Q – 100 м³/год Напір – 40 Н, м ККД – 94% Потужність -18,5 кВт К-сть обертів – 3000 n,  об/хв Сила струму – 62  кВт
4	ПВС  вул. Сосновського, 64- А	В резерві
5	ПВС  вул. Сергія Кемського, 46-Г	Насос BL 40/160-5,5/2 WILO з електродв.	Q – 30 м³/год Напір – 34 Н, м ККД – 94 % Потужність – 5,5  кВт К-сть обертів 2900 n,  об/хв
6	ПВС  вул. Князя Володимира, 10-Б	Насос BL 32/160-4/2   WILO	Q – 25 м³/год Напір – 32 Н, м ККД – 64 % Потужність – 4,0 кВт К-сть обертів – 2800 n, об/хв
7	ПВС  вул. Героїв небесної сотні, 3-Ж	Насос МНІ 805N 1/Е/3-400-50-2	Потужність – 1,5 кВт К-сть обертів – 2900  n,  об/хв
8	ПВС   вул. Романа Шухевич,  9	1.Насос BL 32/160-4/2 з електродвигуном	Q – 30 м³/год Напір – 34  Н, м ККД – 94 % Потужність – 4,0 кВт К-сть обертів – 1450 n,  об/хв
9	ПВС   вул. Шевченка, 8-А	Насос BL 32/160-4/2	Q – 30 м³/год Напір – 34  Н, м ККД – 94 % Потужність – 4,0 кВт К-сть обертів – 1450 n,  об/хв
10	ПВС  вул. Шевченка, 91-Ж	В резерві
11	ПВС  вул. Музейна, 14 – Б	Насос BL 32/160-4/2	Q – 30 м³/год Напір – 34 Н, м ККД – 94 % Потужність – 4 кВт К-сть обертів – 1450 n,  об/хв
12	ПВС  вул. Василя Стуса, 5	Насос BL 40/180 – 7,5/2	Q – 47 м³/год Напір – 44 Н, м ККД – 85 % Потужність – 7,5 кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв Сила струму – 3,1 кВт
13	ПВС   вул. Базарна, 20-А	Насос BL 32/140-2.2/2	Q – 30 м³/год Потужність – 2,2  кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв
14	ПВС   вул. Шевченко, 119	Насос BL 40/160-5,5/2 WILO з електродвигуном 5,5 кВт	Q – 55 м³/год Напір – 35 Н, м ККД – 86,9 % Потужність – 5,5 кВт К-сть обертів – 2900  n,  об/хв Сила струму  – 2,1 кВт
15	ПВС  вул. Б. Хмельницького, 69-В	1.Насос BL 32/160-4/2 WILO з електродвигуном 4 кВт         2.Насос BL 40/160-5,5/2 WILO	Q – 30 м³/год Напір – 34 Н, м Потужність – 4,0 кВт К-сть обертів – 1450  n,  об/хв Сила струму  – 0,3 кВт Q – 55 м³/год Напір – 35 Н, м ККД – 86,9 % Потужність – 5,5 кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв Сила струму  – 2,2 кВт
16	ПВС   вул. Князя Ярослава Мудрого, 58- Б	1.Насос BL 32/160-4,2WILO з електродвигуном	Q – 33 м³/год Напір – 30 Н, м Потужність – 4,0 кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв Сила струму  – 7,8  кВт
17	ПВС вул. Івана Богуна, 80-А	Насос BL 32/140-2. 2/2	Q – 30 м³/год Потужність – 2,2  кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв
18	ПВС вул. Героїв Чорнобиля, 4-А	Насос BL 32/160-4,2	Q – 30 м³/год Напір – 34 Н, м Потужність – 4,2 кВт К-сть обертів – 1450 n,  об/хв Сила струму  – 0,3 кВт
19	ПВС  вул. С. Кемського, 69	Насос BL 32/160-4/2 з електродвигуном	Q – 30 м³/год Напір – 34 Н, м Потужність – 4 кВт К-сть обертів – 1450 n,  об/хв Сила струму – 0,3 кВт
20	ПВС  вул. Жмаченка Пилипа,  46- Г	В резерві
21	ПВ  пров. Сосновського, 42-А	В резерві
22	ПВС  вул. 1 Травня, 3	Насос BL 32/150 – 3/2	Q – 26 м³/год Напір – 30 Н, м ККД – 84,5 % Потужність – 3,2 кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв Сила струму  – 6,05 кВт
23	ПВС вул. Каштанова, 1-А	1.Насос BL 40/170 – 7,5/2 з електродвигуном       2.Насос BL 32/160-4/2 з електродвигуном	Q – 32 м³/год Напір – 41 Н, м Потужність – 7,5  кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв Q – 33 м³/год Напір – 30 Н, м Потужність – 4,0 кВт К-сть обертів – 2900 n,  об/хв Сила струму  – 7,8  кВт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15. Вимоги до експлуатації споруд, можливі несправності

та заходи з їх ліквідації

Таблиця 15.1

№	Несправності	Причини виникнення	Заходи по ліквідації
Відстійники
1	Не забезпечується розрахунковий час перебуття води в відстійниках	Вихід з ладу запірної арматури	Провести необхідний ремонт засувок
2	Нерівномірне навантаження на секції відстійника	Порушення горизонтального рівня води перед зливними водовідвідними пристроями	Забезпечити горизонтальність переливних стінок, відрегулювати витрати запускними пристроями
3	Освітлена вода на виході з великим вмістом завислих речовин	а) порушення робочого режиму відстійників у зв’язку з поломкою вузлів відстійника б) порушення дозування реагентів: -зміна концентрації реагентів -відсутність пропорційності дозування реагентів при зміні навантаження в) у відстійнику накопичилася велика кількість шламу	Провести ремонт відстійників       Необхідно забезпечити безперебійне та правильне дозування реагентів           Зробити скидання шламу з відстійника
Швидкі фільтри
1	Нерівномірний перерозподіл забруднення по поверхні завантаження	Погіршення герметичності дренажної системи фільтра	Усунути пошкодження в дренажній системі (закріпити та забетонувати  стики труб)
2	Порушення цілісності промивки площі загрузки фільтра	Гідравлічні удари в водоводі промивної води	Випустити залишкове повітря з промивного колектору дренажної системи
3	Погіршення якості води	Нерівномірність розподілу води по окремих осередках фільтра. Збільшення швидкостей протікання води по спорудах накопичення і підйом осаду до критичного рівня	Відрегулювати запірною арматурою рівномірний розподіл води. Періодично вести спостереження за накопиченням осаду і виконувати його своєчасне видалення. Виконувати дезінфекцію споруд хлорною водою (доза хлору 25 мг/л з наступним промиванням чистою водою)
4	Погіршення якості фільтрованої води, втрата напору в фільтрі, зменшення швидкості фільтрації і часу фільтро-циклу	Забруднення фільтруючого шару. Вимивання дрібної фракції завантаження, зменшення товщини фільтруючого шару	Провести водоповітряну промивку, рівномірний розподіл води між фільтрами, зробити довантаження фільтрів.
5	Проходження завислих  речовин у фільтрах через нетривалий час після промивання	Порушення горизонтальності (зміщення) гравійних шарів, погано промитий фільтр	Відновлення фільтруючої здатності фільтрів. Зробити промивання фільтрів з необхідною інтенсивністю

 

    Можливі неполадки електроустаткування та їх причини, способи усунення.

 

№	Несправності	Причини виникнення	Заходи по ліквідації
1	Вихід з ладу одного з вводів високої напруги на 10 кВт	1. Порив живильної лінії. 2. Вимкнення при спрацюванні захисту.	Перехід на резервне живлення за допомогою включення секційного виключення
2	Аварійне відключення одного з насосних агрегатів	1. Відволожилася обмотка двигуна. 2. Вихід з ладу підшипників.	Перехід на роботу резервним насосом
3	Вихід з ладу силового трансформатора 10/04 кВт	Обрив обмоток Порушення герметичності.	Перехід на роботу резервним трансформатором безпосереднім перемиканням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16. Перелік обслуговуючого персоналу

Таблиця 16.1

№	Обслуговуючий персонал	Кількість персоналу	Розряд персоналу	Змінності робіт
1	Оператори на фільтрах	9	2	День ніч через два (змінами)
2	Машиністи насосних установок	9	2	День ніч через два (змінами)
3	Оператор хлораторних установок	5	3	День ніч через два (змінами)
4	Слюсар-ремонтник	2	5	П’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (спеціальний)
5	Слюсар-ремонтник	2	3 4	П’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (спеціальний)
6	Електрозварювальник	1	5	П’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (спеціальний)
7	Токар	1	5	П’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (спеціальний)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17. Перелік основних правил та інструкцій з охорони праці

Класифікація приміщень, цехів, відділень, обладнання тощо.

Таблиця 17.1

Назва цеху, приміщення, відділення, обладнання.	Категорія приміщень або будівель відповідно до ДСТУ БВ 1.1.-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок вибухопожежною та пожежною небезпекою	Клас зон приміщень за правилами упорядження ПУЕ	Порогові маси небезпечних речовин за індивідуальними назвами відповідно до Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року №1030.
Адмінприміщення	В	ІІ-2а	Об’єкти підвищеної небезпеки відсутні.
Нова фільтрувальна станція	В	ІІ-2а
Стара фільтрувальна станція	В	ІІ-2а
Машинний зал 1,2 підйом	В	ІІ-2а
Склад	В	ІІ-2а
Механічна майстерня	В	ІІ-2а
Хлораторна	В	ІІ-2а
Котельня	В	ІІ-2а
КНС	В	ІІ-2а
Ангар	В	ІІ-2а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік хімічних речовин, що використовуються

в технологічних процесах

Таблиця 18.2

Назва речовини (реагенту)	Характеристика згідно з Паспортом безпеки
	Класифікація (п.2.1.)	Засоби індивідуального Захисту (п.4.2)	Заходи медичної допомоги (п.4.1)
Хлор	Категорія В Клас зони П-ІІа	Куртка ватна Костюм робочий темний Кирзові черевики Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап Фартух прогумований Костюм Л-1 Протигаз з фільтром СЕ 0082  250В2Р3R	Перша допомога при отруєнні хлором: одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Повний спокій. Для зменшення подразнення – вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.
Сульфат алюмінію	Категорія В Клас зони П-ІІа	Куртка ватна Костюм робочий темний Кирзові черевики Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап Фартух прогумований Костюм Л-1 Респіратор	Якщо є підозра на отруєння, необхідно викликати невідкладну допомогу. Що робити у разі отруєння: – припинити контакт з токсичною речовиною; – якщо немає блювоти, викликати її штучно — допоможе міцний содовий розчин або роздратування піднебінного язичка; – давати потерпілому багато води; – прийняти сорбент для зв’язування і виведення токсинів. Допомога при отруєнні летючими речовинами полягає в тому, що людину потрібно вивести на свіже повітря. Якщо потерпілий без свідомості, укладіть його, підніміть голову, перевірте пульс і дихання. За відсутності ознак життя проведіть реанімаційні заходи.
Вугілля активоване	Категорія В Клас зони П-ІІа	Куртка ватна Костюм робочий темний Кирзові черевики Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап Респіратор	Припинити контакт з речовиною, потерпілого потрібно вивести на свіже повітря, давати багато води, промивати всі слизові оболонки  водою

 

Засоби індивідуального захисту

                                                                                                      Таблиця 18.3

Посада	Назва спецодягу і взуття; індивідуальні засоби захисту	Термін використання(місяці)
Начальник цеху	Куртка ватна Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап	36 1
Майстер по ремонту устаткування	Куртка ватна Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап	36 1
Технолог	Халат х/ б білий	12
Оператор	Халат х/б білий Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап	12 1
Машиністи насосних установок ОСВ, ПНС	Костюм х/б (халат) Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап	12 1
Оператор хлорувальної  установки	Куртка ватна Костюм робочий темний Кирзові черевики Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап Фартух прогумований Костюм Л-1	36 12 12 1   До зносу до зносу
Слюсар ремонтник	Куртка ватна Костюм х/б Чоботи гумові або кирзові Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап	36 12 12 1
Завідувач лабораторії ОСВ	Халат х/б білий	12
Інженер-лаборант хім-бак аналізу	Халат х/б білий	12
Лаборант, лаборант змінний	Халат х/б білий Чоботи гумові (чергові) Куртка ватна (чергова)	12 12 36
Токар	Костюм х/б Черевики шкіряні Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап	12 12 1
Газоелектрозварник, електрозварник	Куртка ватна Костюм брезентовий Чоботи кирзові Рукавиці брезентові	36 12 12 1
Прибиральниця  виробничого приміщення	Халат х/б темний Рукавички гумові	12 1
Майстер котельні	Куртка ватна Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап	36 1
Оператор котельні	Куртка ватна (чергова) Рукавички трикотажні  поліпшені з ПВХ крап	36 1

 

 

 

Інструкції з техніки безпеки, охорони праці, протипожежної

та санітарної безпеки

                                                                                                                   Таблиця 18.4

№ п/п	Назва інструкції	Підрозділ	Номер інструк ції
1	2	3	4
1	Для проведення вступного та первинного інструктажів	Лабораторія	3
2	При роботі з мілівольтметром	Лабораторія	4
3	По безпечній експлуатації аналітичних ваг	Лабораторія	6
4	По безпечній експлуатації колориметра фотоелектричного концентраційного КФК – 2	Лабораторія	8
5	По безпечній експлуатації аквадистилятора ДЕ-4-2	Лабораторія	9
6	Під час виконання робіт на свердлильних верстатах	Цех водопостачання	11
7	Під час виконання робіт на заточувальних верстатах	Цех водопостачання	12
8	По безпечній експлуатації шафи сушильної електричної	Лабораторія	13
9	По безпечній експлуатації стерилізаторів електричних всіх типів	Лабораторія	14
10	По безпечній експлуатації термостатів всіх типів	Лабораторія	16
11	Для персоналу при роботі в хіміко-бактеріологічній лабораторії	Лабораторія	17
12	По безпечній експлуатації автоклавів	Лабораторія	18
13	По безпечній експлуатації лабораторної центрифуги	Лабораторія	19
14	З безпечної експлуатації рН – метру (рН – 150 МИ)	Лабораторія	20
15	По безпечній експлуатації побутової електричної плитки	Лабораторія	21
16	По нейтралізації хлору, пов’язаного з його викидами в аварійних ситуаціях	Цех водопостачання	22
17	Інструкція про ПБ в службових приміщеннях	Цех водопостачання	24
18	Для машиніста насосних установок	Цех водопостачання	27
19	Для хлорувальників (слюсарів) при експлуатації і ремонті хлорувальних установок	Цех водопостачання	29
20	По безпечної експлуатації електричної праски	Лабораторія	35
21	Для електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування	Електроцех	36
22	З безпечної експлуатації пояса запобіжного лямкового	Цех водопостачання	38
23	Про безпечній поведінці на території та в цехах підприємства	Цех водопостачання	43
24	З пожежної безпеки на підприємстві	Загальна	51
25	Для слюсаря-ремонтника ЦВ	Цех водопостачання	53
26	Для машиніста  ЦВ та ПВС	Цех водопостачання	54
27	Порядок дій у разі пожежі	Цех водопостачання	57
28	Правила по безпеці при ліквідації аварії в хлораторних і міри захисту від отруєння хлором	Цех водопостачання	59
29	По безпечній поведінці на території і в цехах для працівників хіміко-бактеріологічної лабораторії	Лабораторія	60
30	Для працюючих на хімічно небезпечних об’єктах при об’яві газової тривоги	Цех водопостачання	64
31	На видачу наряд-допусків про порядок  виконання робіт підвищеної небезпеки	Цех водопостачання	67
32	По діям чергового диспетчера при усуненні аварії з хлором та міри захисту від отруєння ним	Загальна	71
33	При роботі на персональному комп’ютері	Загальна	76
34	По наданню першої долікарської допомоги потерпілим	Загальна	77
35	Для працівників підприємств, які за виробничою необхідністю пересуваються пішки територією міста	Загальна	81
36	Для технологічного та електротехнологічного персоналу	Загальна	83
37	Під час експлуатації балонів	Цех водопостачання	84
38	Під час перевезення, приймання, зберігання і видачі балонів зі стиснутими і зрідженими газами	Цех водопостачання	85
39	Для електрозварника ручного зварювання	Загальна	91
40	Під час робіт з ручним електроінструментом	Загальна	92
41	Електрогазозварника	Загальна	93
42	При користуванні електропобутовими приладами на виробництві	Загальна	95
43	Для лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу	Лабораторія	103
44	Для працівників, зайнятих на роботах із персональними ЕОМ	Загальна	107
45	При роботі з ланцюговою електропилою	Цех водопостачання	108
46	Слюсаря по обслуговуванню КВП і А	Цех водопостачання	109
47	По організації і виконання робіт підвищеної небезпеки	Цех водопостачання	112
48	При роботі з газонокосилкою	Цех водопостачання	114
49	При роботі з побутовим електроводонагрівачом	Цех водопостачання	115
50	При виконанні робіт на висоті	Цех водопостачання	118
51	Вступний, первинний, повторний інструктажі з ЦЗ, ПБ та ТБ, дій у разі надзвичайних ситуацій	Цех водопостачання	122
52	Про заходи ПБ в приміщеннях електрощитової	Цех водопостачання	124

 

 

18. Перелік обов’язкових інструкцій, методики контролю,

стандартів

1. ДСТУ ISO 5667-1:2003 Якість води. Відбирання проб. Частина 1. Настанови щодо проекту програм проведення відбирання проб.
2. ДСТУ ISO 5667-2:2003 Якість води. Відбирання проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб.
3. ДСТУ ISO 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (ISO 5667-3:1994, IDT).
4. ДСТУ ISO 5667-6:2009 Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб з річок і струмків (ISO 5667-6:2005, IDT).
5. ДСТУ ISO 5667-14:2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 14. Настанови щодо забезпечення якості відбирання та оброблення проб природних вод (ISO 5667-14:1998, IDT).
6. Під час відбору проб питної води можуть також використовуватися методичні вказівки «Санітарно – мікробіологічний контроль якості питної води» затверджені наказом МОЗ від 3 лютого 2005р. № 60.
7. Стандарт підприємства СТП – 03-25. Вода питна. Методи визначення смаку і присмаку, запаху, забарвленість и каламутність.
8. Стандарт підприємства СТП – 01-25 Методика визначення температури води.
9. Стандарт підприємства СТП – 02-25. Визначення змісту алюмінію сульфат технічний очищений в поверхневих водах.
10. Стандарт підприємства СТП – 04-25. Вода питна. Методи вимірювання масової концентрації загального залізо.
11. Стандарт підприємства СТП – 05-25. Вода питна. Методи вимірювання загальної жорсткість.
12. Стандарт підприємства СТП – 06-25. Вода питна. Методи вимірювання мінеральних азотовмісних речовин.
13. Стандарт підприємства СТП – 07-25. Вода питна. Методи вимірювання вмісту хлоридів.
14. Стандарт підприємства СТП – 08-25. Вода питна. Методи визначення масової концентрації фторидів.
15. Стандарт підприємства СТП – 09-25. Вода питна. Вода питна. Методи визначення масової концентрації міді.
16. Стандарт підприємства СТП – 10-25. Вода питна. Методи визначення вмісту сульфатів.
17. Стандарт підприємства СТП – 11-25. Вода питна. Методи визначення вмісту марганцю.
18. Стандарт підприємства СТП – 14-25. Вода питна. Метод визначення вмісту сухого залишку.
19. Стандарт підприємства СТП – 15-25. Вода питна. Метод визначення масової концентрації алюмінію.
20. Стандарт підприємства СТП – 16-25. Вода питна. Методи визначення вмісту хлору залишкового вільного, хлору залишкового зв’язаного.
21. Стандарт підприємства СТП – 26-25. Методика визначення дози  коагулянту.
22. Стандарт підприємства СТП – 22-25. Визначення перманганатна окиснюваність води (метод Кубеля).
23. Стандарт підприємства СТП – 27-25. Методи визначення розчинного кисню (І), (V). Біохімічного споживання кисню (БПК -5).
24. Стандарт підприємства СТП – 21-25. Вода питна. Метод визначення вмісту поліфосфатів.
25. Стандарт підприємства СТП – 17-25. Вода питна. Методи визначення вмісту нітратів.
26. ДСТУ 4077-2001. Якість води. Визначення pH (ISO 10523:1994, MOD).
27. Методичні вказівки. МВ 10.2.1-113-2005. Санітарно – мікробіологічний контроль якості питної води, затверджені наказом МОЗ від 03.02.2005 №60. Стандарт підприємства (СТП) – 18-25. Вода питна. Методи санітарно-бактеріологічного аналізу.

Перелік нормативно – технічних документів, що зберігаються на об’єктах:

стандарт підприємства, ДСТУ, методичні вказівки, інструкції з техніки безпеки, інструкції з охорони праці, інструкції з протипожежної та санітарної безпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

Керуючий справами виконкому                                       Олена РИЖОВА