Від 07.02.2024р. № _62_
Про затвердження в новій редакції
Положення про систему спостереження
та лабораторного контролю субланки
Коростенської міської територіальної
громади ланки Коростенського району
територіальної підсистеми єдиної
державної системи цивільного захисту
Житомирської області
Відповідно до статті 35 Кодексу цивільного захисту України, пункту 1 розділу ІІ Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.11.2019 року № 986, розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 27.10.2021року № 604 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 20.04.2021 року №262», з метою виявлення та оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організації та здійснення дозиметричного та хімічного контролю на території субланки Коростенської міської територіальної громади ланки Коростенського району територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Житомирської області, керуючись пп. 6 п. б ч 1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради
РІШАЄ:
Перший заступник міського голови
Володимир ВИГІВСЬКИЙ
Начальник відділу з питань
цивільного захисту
Олег БОШАКОВ
Начальник юридичного відділу
Тетяна КАМІНСЬКА
Додаток
до рішення виконавчого комітету
Коростенської міської ради
від 07.02.2024 р. № 62
про систему спостереження та лабораторного контролю субланки Коростенської міської територіальної громади ланки Коростенського району територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Житомирської області (ССЛК)
І. Загальні положення
– своєчасного виявлення причин, що сприяють у виникненні надзвичайних ситуацій (небезпечних подій) природного та техногенного характеру;
– завчасного визначення масштабів і характеру можливого розвитку надзвичайних ситуацій (небезпечних подій);
– контролю за станом, природних і техногенних потенційних джерел виникнення надзвичайних ситуацій (небезпечних подій);
– вироблення рекомендацій для прийняття необхідних заходів щодо попередження, локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (небезпечних подій) природного і техногенного характеру, пом’якшення їх соціально – економічних наслідків.
Система є складовою частиною субланки Коростенської міської територіальної громади ланки Коростенського району територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Житомирської області.
Координацію діяльності та організаційно-методичне керівництво підприємств, організацій та установ (далі – підприємство), що входять до складу Системи, в усіх режимах функціонування ТП ЄДС ЦЗ здійснює комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
Підготовка кадрів (спеціалістів) установ, що входять до Системи, здійснюється під час проходження курсів підвищення кваліфікації, підготовки, навчання та тренування особового складу в спеціалізованих навчальних закладах, Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Житомирської області. Набуття практичних навичок здійснюється під час проведення комплексних навчань та перевірок з цивільного захисту, спеціальних навчань та об’єктових тренувань.
До складу системи спостереження та лабораторного контролю субланки Коростенської міської територіальної громади ланки Коростенського району територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Житомирської області, у межах законодавчо визначених повноважень, у мирний час та в особливий період, входять:
– Коростенське районне управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області;
– Коростенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області;
– Коростенський районний відділ Державної установи “Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України”;
– Метеостанція м.Коростень Житомирського обласного центру з гідрометеорології;
– підприємства, установи та організації, на базі яких створені диспетчерські служби та пости радіаційного та хімічного спостереження;
– виробничі лабораторії хімічно небезпечних об’єктів, підприємств харчової промисловості, водопровідно-каналізаційного господарства та інших підприємств, установ, організацій.
III. Основні завдання Системи
– збір, обробка та аналіз інформації про потенційні джерела виникнення надзвичайних ситуацій (небезпечних подій) природною і техногенного характеру, а також оперативної інформації про виникнення, і розвиток надзвичайних ситуацій (небезпечних подій);
– прогнозування виникнення можливих надзвичайних ситуацій (небезпечних подій) природного і техногенного характеру та їх наслідків на основі оперативної і прогностичної інформації про стан навколишнього природного середовища, у тому числі небезпечних гідрометеорологічних явищ, а також про забруднення різних середовищ існування та об’єктів на відповідній території;
– виявлення комплексу показників, що характеризують стан джерел техногенної небезпеки і природних явищ. Розробка сценаріїв розвитку надзвичайних ситуацій;
– розробка та оцінка ефективності заходів щодо попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, а також пом’якшення їх наслідків;
– створення і вдосконалення банку даних за потенційними джерелами надзвичайних ситуацій;
– лабораторний контроль, що проводиться з метою виявлення та індикації радіоактивного, хімічного, біологічного (бактеріологічного) зараження (забруднення) об’єктів навколишнього середовища, продовольства, питної води, харчової та фуражної сировини.
При забрудненні небезпечними хімічними речовинами:
– виявлення факту наявності в навколишньому природному середовищі небезпечних хімічних речовин;
– визначення типу та концентрації небезпечних хімічних речовин у навколишньому природному середовищі;
– оцінка небезпеки хімічного забруднення для людей, тварин та навколишнього природного середовища;
– проведення лабораторного контролю повітря, ґрунту, води, продуктів харчування, визначення їх придатності до подальшого споживання та використання.
При радіоактивному забрудненні:
– контроль гамма-фону у визначених місцях (зонах відповідальності);
– визначення рівня радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища: води, сировини та харчових продуктів, продуктів тваринництва та рослинництва;
– оцінка впливу радіоактивного забруднення на людей, тварин та навколишнє природне середовище з метою обґрунтування заходів протирадіаційного захисту;
– проведення лабораторного контролю повітря, ґрунту, води, продуктів харчування, визначення їх придатності для подальшого споживання та використання.
При бактеріальному (біологічному ) зараженні:
– встановлення випадків зараження бактеріальними засобами (неспецифічна індикація);
– специфічна індикація (встановлення виду збудника) в навколишньому середовищі та в організмі людей і тварин (бактерій, рикетсій, вірусів, грибків та і океанів);
– встановлення виду збудника захворювань рослин (бактерій, вірусів, грибків);
– проведення лабораторного контролю, експертизи харчових продуктів, харчової сировини, фуражу і води, видача висновків про придатність їх для використання та вживання.
– прогнозування можливої радіаційної і хімічної обстановки ігри аваріях на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах;
– визначення можливих втрат населення при радіаційних та хімічних аваріях;
– отримання даних про метеорологічну обстановку від обласного центру з гідрометеорології;
– збір та узагальнення інформації про фактичну радіаційну і хімічну обстановку від постів радіаційного і хімічного спостереження та диспетчерських служб, оцінка радіаційної і хімічної обстановки та підготовка пропозицій щодо захисту населення у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуації (небезпечної події), пов’язаної з викидом у довкілля небезпечних хімічних та радіоактивних речовин;
– ведення карти прогнозованої та фактичної радіаційної і хімічної обстановки;
– підготовка донесень та ведення звітних документів про фактичну радіаційну і хімічну обстановку.
– організацію радіаційного і хімічного захисту населення і територій;
– забезпечення роботи комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
– організацію і здійснення оповіщення керівного складу субланки Коростенської міської територіальної громади ланки Коростенського району територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Житомирської області, а також оповіщення та інформування населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій відповідного рівня.
– надання методично-консультативної допомоги, зокрема щодо заходів, спрямованих на збереження життя та здоров’я людей та обмеження використання приміщень, будівель, об’єктів зовнішнього середовища;
– організацію проведення лабораторних досліджень концентрації певних, відомих речовин в атмосферному повітрі, об’єктах зовнішнього середовища, зокрема: харчових продуктах, питній воді, воді поверхневих водойм, ґрунті тощо;
– надання пропозицій щодо необхідних обмежувальних заходів стосовно евакуації населення, обмеження використання приміщень, будівель, об’єктів зовнішнього середовища, необхідності залучення додаткових сил і засобів, потрібних для визначення потенційних загроз, ідентифікації невідомих хімічних речовин, визначення меж вогнища ураження тощо;
– участь в оцінці ситуації після проведених дезактиваційних заходів та можливості використання об’єктів, будівель, приміщень.
– мікробіологічні, вірусологічні, паразитологічні, санітарно-гігієнічні, токсиколого-гігієнічні, фізичні, радіологічні та інші, дослідження щодо безпеки факторів, що можуть небезпечно впливати на стан здоров’я людини у будівлях, спорудах, на територіях, сировині, продукції, об’єктах виробничого середовища, питній воді, ґрунті, повітрі, біоматеріалів та довкіллі, в т. ч. діагностичні;
– проведення державного обліку інфекційних захворювань та отруєнь;
– розслідування випадків отруєння з метою встановлення причин їх виникнення, масштабів поширення та надання пропозицій щодо їх локалізації та ліквідації;
– оцінку результатів лабораторних досліджень, підготовку рекомендаційних матеріалів;
– проводить лабораторні дослідження проб певних шкідливих речовин в атмосферному повітрі (пил, оксид вуглецю (СО), вуглекислий газ (СО2), діоксид азота (NО2), діоксид сірки (SO2), аміак (NН3), хлор (СL), формальдегід (СH2O), кислоти, луги, ртуть (Hg)).
Підприємства, установи та організації, на базі яких створені диспетчерські служби та пости радіаційного та хімічного спостереження здійснюють:
– періодичне або постійне радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань;
– надання інформації про радіаційну та хімічну обстановку до розрахунково-аналітичної групи.
– диспетчерські служби (далі − ДС) на всіх об’єктах підвищеної небезпеки, які виробляють, використовують, транспортують, переробляють або зберігають радіоактивні та небезпечні хімічні речовини, та включені до Системи;
– пости радіаційного та хімічного спостереження (далі − ПРХС), що створені суб’єктами господарювання на підприємствах відповідно до Порядку утворення, завдань та функцій формувань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 787, та включені до Системи.
Залежно від режимів функціонування ТП ЄДС ЦЗ радіаційне і хімічне спостереження здійснюється:
– у режимі повсякденного функціонування − диспетчерськими службами в межах зони відповідальності радіаційного контролю за допомогою стаціонарних приладів щодо перевищення природного радіаційного фону та шляхом візуального контролю щодо появи аномальних явищ (кольорової хмари або підозрілих крапель на фунті, рослинах, поверхнях будівель). Спостереження здійснюється 4 рази на добу: о 05:00, 11:00, 17:00, 23:00;
– у режимі підвищеної готовності, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану − шляхом посилення спостереження із залученням ДС та ПРХС, вимірювання в межах зони відповідальності потужності експозиційної (еквівалентної) дози, визначення типу і концентрації НХР та відбору проб ґрунту води для проведення лабораторних досліджень. Спостереження здійснюється в строки, визначені органами управління ТП ЄДС ЦЗ залежно від обстановки;
– у режимі функціонування ТП ЄДС ЦЗ в особливий період із залученням ДС та ПРХС згідно з планами цивільного захисту на особливий період.
Радіаційне та хімічне спостереження має включати:
– найбільш максимальне охоплення території, де проживає населення;
– оперативний збір, узагальнення та опрацювання інформації про радіаційну та хімічну обстановку у разі загрози або виникненні надзвичайних ситуацій (небезпечних подій), пов’язаних з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;
– кваліфікований аналіз оцінку радіаційної та хімічної обстановки для прийняття рішень щодо здійснення заходів захисту населення.
З метою здійснення радіаційного та хімічного спостереження на об’єкті складається схеми території у межах зони відповідальності з визначенням контрольних місць для спостереження.
Безпосередньо заходи щодо радіаційного та хімічного спостереження в зоні відповідальності здійснює черговий диспетчер об’єкта.
Під час приймання-передавання зміни черговий диспетчер об’єкта повинен ознайомитися з обстановкою в зоні відповідальності, записами в журналі радіаційного та хімічного спостереження, візуально оглянути цілісність приладів радіаційної і хімічної розвідки та перевірити їх роботу. На кожен прилад має бути інструкція з використання, технічний паспорт та свідоцтво про метрологічну повірку.
VІ. Здійснення спостережень постами радіаційного та хімічного контролю
Для ПРХС з урахуванням конкретних завдань, які уточнюються на період спостережень, завчасно визначаються місця розташування або зони їх відповідальності.
Начальник ПРХС організує радіаційне та хімічне спостереження (уточнює завдання черговому спостерігачу ПРХС, строки проведення спостереження, порядок інформування керівника підприємства, чергового районного управління ГУ ДСНС України у Житомирській області, 3-го Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України, РАГ та заходи безпеки).
Надалі спостереження на ПРХС здійснюється в порядку, визначеному пунктом 2 розділу IV цього Положення.
VIІ. Організація збирання та оброблення інформації
РАГ забезпечується за рахунок виконавчого комітету міської ради відповідними методиками оцінки можливої обстановки, засобами зв’язку, обчислювальною технікою, картами, канцелярським приладдям.
За РАГ закріплені ПРХС, диспетчерські служби та інші установи і організації, які залучаються до CСЛК.
VIIІ. Прилади для ведення радіаційного та хімічного спостереження
Для ведення радіаційного та хімічного спостереження використовуються стаціонарні або переносні прилади радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю.
Усі прилади повинні бути в робочому стані та регулярно перевірятися у встановлений для них термін. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю повинні бути своєчасно повірені.
За періодичне обстеження приладів та підтримку їх у робочому стані, з числа працівників і об’єкта призначаються відповідальні особи.
Стан роботи та комплектність приладів оцінюється черговими під час приймання чергування.
У разі виходу з ладу приладів радіаційної або хімічної розвідки черговий об’єкта негайно інформує про це відповідальну особу.
На випадок виходу з ладу приладів радіаційного та хімічного контролю на об’єкті може створюватися запас таких приладів, які також підлягають повірці в установлені терміни.
Заступник міського голови Олександр СИНИЦЬКИЙ